За швидким плином часу, за розвитком суспільства та технологій ми іноді не помічаємо як проходять дні. Кожний день такий як попередній, і так все наше життя, де б ми не були, чим ми б не займалися кожний день схожий на інший. … Наступний день… Завтрашній день… Який він?… Скільки разів я засинала і прокидалася з [...]

І пам’ятатимуть тебе в усі часи, в усі епохи, І твоє небо голубе, що ніжно так ляга на строфи… Поете, пам’ятатимуть тебе…! Сотні епох навіки закарбувалися в історії. Мільярди  облич бачили цей світ.  Мільйони просто існували. Тисячі жили по стандартам свого суспільства. Сотні намагалися вирватися з тяжких  буднів. Десятки допомагали вирватися з тяжких буднів іншим. [...]

Я ненавиджу тебе за те, що люблю. Твоє волосся, твою посмішку, твою ходу. Мені соромно за те,що млію від твого погляду. Мені соромно,що я тобі не рівня. Ти щось неймовірне, а я навпаки. Ти досягаєш своєї мети. Ти завжди її досягаєш. Ті мрії, що ти виконуєш за тиждень, – стають для мене мріями життя. Ти [...]

Кожного року під кінець грудня кожен з нас так чи інакше підбиває підсумки року, що минув і складає плани на наступний. Хтось в голові, хтось в записниках чи щоденниках.  В тих підсумках зазвичай є все те, чого ми досягли в минулому році, якісь свої заплановані маленькі чи великі цілі, якісь дрібниці, які ми купили, якісь [...]

ненавиджу людей, які думають що хтось їм щось винен; ненавиджу людей, які за кермом не пропускають мене на пішохідному переході; ненавиджу людей, які живуть за всіма нормами системи; ненавиджу людей, які пхають в автобусі мені в руки гроші коли я стою, замість того аби передати їх сидячим пасажирам; ненавиджу людей, які ганяються з модними шмотками; [...]

Від якого слова походить Коліївщина? Є багато думок щодо цього питання, але більшість вважає, шо  ”Коліївщина” походить від слів ”колоти”, “колій!, які характеризували повстанця, котрий нищить ворогів, або ж від слова «кіл», тобто предмета, що міг використовуватися як зброя. Але особисто моя думка така, що цей козацький рух   від слова “колія”. Навіть, історик Петро Мірчук  стверджує: [...]

Як шкода, ми перестали писати одне одному листи рукою. Ручкою по білому папері.   Так як колись. Коли не було ще в нас комп’ютерів і Інтернету. Тоді я писала багато листів друзям з всієї України. Тоді слова були дійсно чогось варті. Зараз в старій шухляді є десятки, а то й сотні таких листів. Всі вони [...]

Я і Осінь І знову осінь…Обожнюю цю пору року, не тому, що народилася восени, а тому, що це той період коли найбільше часу, щоб  подумати. Приємно сидіти на веранді, в зручному кріслі, закутавшись в теплий плед,слухати якусь приємну класичну музику, і пити каву…впадаючи все глибше й глибше в якесь дивне почуття…чому воно дивне, а тому що [...]

Спостерігаючи за подіями у світі, розвитком технологій а разом із тим і безліч незворотних процесів які безперечно ведуть до краху будь-якої цивілізації, можна сміло робити припущення щодо того яким буде наш світ через десятки років, якщо доживе звісно?!( Дуже добре майбутнє видно із сучасних фантастичних фільмів, книжок, комп,ютерних ігор, зокрема можна згадати Зоряні війни, Сталкер, [...]

Ми зустрічаємось і ходимо в ейфорії одне одним.  Будуємо стосунки і чекаємо того часу, коли буде наступний етап – спільний домашній простір. І той час настає ми…ділимо обов’язки і навіть територію… Мені здавалось це дивним і не зрозумілим, коли подруга розповідала мені свою стратегію. Цілу стратегію того, як вони колись житимуть разом з своїм коханим. [...]

06.07.2011 Обличчя друга….таке змучене і таке рідне …. півтора роки до 06.07.2011 Лютий дарував перші натяки на те, що скоро шалена весна увірветься в розмірене і спокійне життя малесенького міста: теплі промені бадьорого сонця, веселе перегукування пташок і просто класний настрій. Розчервоніла від швидкої ходи, я поспішала на зустріч з людиною, про яку знала лише [...]

5 хвилин до осені залишилось А я сиджу і згадую моменти які моє серце тішили Які допомагали не зірватися а далі плити Я згадую поради від людей, які мене навчили жити Жити і бачити цей світ крізь іншу призму Так я не ідеальний – я визнаю Але для чого було акценти ставити що я не [...]

Кожен собі її уявляє по іншому, в різних площинах і вимірах. В кінці цієї статті, якщо будете мати терпіння дочитати, є посилання на одне цікаве і надихаюче відео. І я собі подумав, яку ж треба мати свободу, щоб за бажанням поїхати в таке місце і побути там або хоч місяць у своє задоволення, або поки [...]