Увійти

Ви ще не тут? Так ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Хочете зробити це?

Андріївські вечорниці: еротичні ворожіння незаміжніх дівчат

11677-1u

Як ворожили незаміжні дівчата в Андрієву ніч? Ніч на Андрія (13 грудня) також допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід було у ніч перед святом. Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання невеличких тістечок – балабушок. Але для замішування тіста дівчата мали носити [...]

Катеринин день: амурні мрії українських дівчат

molodi

Як закликали майбутню подружню долю у Катеринин день?  У старовину, на свято Катерини (7 грудня/24 листопада за старим стилем), перед образами цієї святої, яка вважається  покровителькою дівочої долі, дівчата ставили свічки, а потім під вечір ворожили на свою долю. Український етнограф Олекса Воропай в етнографічному нарисі “Звичаї нашого народу” подає наступну еротичну містерію цього свята. [...]

Еротичні прислів’я та приказки

ua_kamasutra

Мало що знаємо ми про наших пращурів. насамперед – це якісь перекази, спогади, свідчення. Частково інформація про життя, побут, та розваги наших предків передаються нам від них же через оповідки і батьківське виховання. Решту ми сприймаємо із книжок, шкільної та вузівської науки. Не настав, мабуть, іще той час, коли у школі викладатимуть знання не лише [...]

Купальські вогні: фалічна енергетика літнього сонцестояння

57543712_k01_copy

Чи здивує когось той факт, що відзначання давніми слов’янами часу літнього сонцестояння – свята Купайла – було наповнене фалічним символізмом?    Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця – Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця – Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі – найвищій небесній [...]

Нетабуйований еротизм староукраїнської каші

ssoup4

“Кашею” в давнину позначали страву взагалі, вариво, тому це слово мало більш загальне значення, було широко вживане. З часом кашу почали використовувати як обрядову страву: її варили для відзначення усіх важливих календарних та родинних свят. Такі обрядові свята пов’язувалися з великою кількістю людей, що часто супроводжувалося певною невпорядкованістю, тому народне світосприймання подає кашу як символ [...]

Характерництво, як система езотеричних знань та практик

Атман -характерник

«Я бачив пам’ятки аріїв і козаків біля Кременчука, а також у Переяславі… Можу сказати тепер: Україна є прабатьківщиною аріїв» Арвінд Аллок, директор інституту охорони національних пам’яток Індії. Характерник — носій ведичних, сакральних та езотеричних знань та практик на  Запорозькій Січі, який майстерно володів ними та застосовував їх задля лікування та зцілення поранених і тяжкохворих козаків, [...]

“Один хрін”: фалічний персонаж українського застілля

xrin

Хрін ( Armoracia rusticana ) росте у різних країнах на різних широтах. Ця безстрашна рослина дісталася навіть Гренландії, де через суворий клімат виживає лише 40 представників флори. За 1500 років до нашої ери хрін згадується в історичних документах. Як приправу його вже використовували стародавні єгиптяни, греки, римляни. Ця рослина здавна була відома й усім слов’янським [...]

“Ялинка”: новорічний чи весільно-фалічний символ?

jlunka

Етнографам добре відомо, що українське село і робітниче місто майже до початку ХХ ст. не знали звичаю новорічної ялинки. Як елемент традиційної новорічної обрядовості вона взагалі не характерна для східних слов’ян у минулому. Проте, саме ялинка, або точніше різні види хвойних, за давніми народними уявленнями втілювали в собі ідею життєвої сили. Саме в такому символічному [...]

“Дідух”: життєдайна енергія предків

diduh2

Великий і сонячний, прикрашений стрічками, сухоцвіттям “хлібний сніп” – “дідух” – ще кількадесят років тому був не тільки окрасою кожної української оселі, але й заміняв нашим прадідусям і прабабусям новорічну ялинку. Він приносив у родину святковий настрій, затишок і символізував добрий урожаю, мир і злагоду, достаток у домі. Виготовлявся “дідух” з першого або останнього снопа [...]

Барвінок: охоронець дівочої цноти та символ щасливого шлюбу

xl_e267e

Барвінок, поряд з іншими ранніми квітками є провісником весни. А оскільки його глянцево-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні зимою від холоду, морозу і снігу, рослина стала символом радісної життєвої сили, вічності і була перенесена з лісу в сади біля людських жител. Її тулили до всього, що потребувало вічності, краси, життєстійкості: народженій [...]

***

фото нічного лісу

В кришталевих сльозах дзеленчить печаль, Огортає серпанком важіль на серці, Я засватана вже на щастя, на жаль – і життя нове розчахнуло дверці. Ти мовчиш, наче ніч німа, а говориш – то краще б мовчав, не леліють твої слова, а в душі – ніби хтось наплював. У джерельних сльозах умився весь той світ у куточку [...]

Українські коноплі: обрядово-сакральний вимір

98755

Навіщо унадився журавель до бабиних конопель ? Мабуть усі чули, що в Україні колись масово вирощували коноплі, використовуючи переважно задля ткацтва і харчування. Під час постів з конопляних зернят виготовляли дуже поживні олію та молочко, яким заправляли каші, а пресоване лушпиння було чудовим кормом для тварин. Про цю корисну рослину складали народні пісні (“Унадився журавель [...]

Гарбузові пристрасті: між Еросом і Танатосом

helloo

“Дати гарбуза” – так кажуть, коли дівчина відмовила сватам. Більшості, напевне, відомий цей народний символ відмови у весільному обряді сватання: дівчина, відмовляючи парубкові, за якого її сватають, дійсно колись підносила йому гарбуза. Звідси гарбуз став і легкою лайкою – “гарбуз твоїй матері”, “гарбуз батькові твоєму печений!”, “гарбуз мамі, а татові диня!”. Тому то народ і [...]

Еротична магія в українській народній культурі

48073214_Idilliya

“Піду я в лісочок, вирву я листочок…” Приворожування й відчаровування, присушки й відсушки, приворотне зілля й замовляння – ось ті нехитрі засоби еротичних обрядів, які використовують й до сьогодні спеціалісти-знахарі, або зацікавлені аматори. Еротична магія досить широко побутувала в українській традиційній етнокультурі. Зразки приворожування за допомогою чар-зілля і приворотного зілля можемо зустріти у творах українських [...]

Українська фалоепопея: коли прутень “доростав” до штанів?

no-pants

Як не дивно, але про розміри та потужність чоловічого статевого органу українці  піклувалися відразу після народження хлопчика. Як свідчать етнографічні дослідження,  в українській традиційній культурі надавалося особливого сексуального значення тілесним обрядам, що здійснювалися в перші хвилини життя дитини. Передусім це стосується дій з пуповиною. Пуповину обрізували на предметі, що символізує чоловічу (якщо народився хлопчик) або [...]