Путівник
-
Резонансні дописи
- Вийди з кімнати (головоломка) (495)
- То як щодо зради? (194)
- Пастка або капкан. А ти впевнений, що ти до неї не потрапив ? (189)
- Обережно - суржик! (зведена таблиця) (174)
- Ультрамодернове лицарство, чи пострагулізм? (145)
- Любов чи кохання? (135)
- Суржик: норма спілкування чи ракова пухлина мови? (109)
- Філармонія в шоці (108)
- Жінки, не будьте "блондинками"!!! (105)
- Спішити жити... (100)
-
Чуй Кажи
- duvnuj
Козаки-характерники » - duvnuj
Чому розлучаються т » - duvnuj
Чому розлучаються т » - duvnuj
Чому розлучаються т » - duvnuj
Керівництво з викор » - duvnuj
Про "це" в Біблії » - Кирило
Козаки-характерники » - Зоряна
Чому розлучаються т » - zhaczeck
Чому розлучаються т » - Зоряна
Чому розлучаються т » - Зоряна
Чому розлучаються т » - duvnuj
Чому розлучаються т » - duvnuj
Чому розлучаються т » - Зоряна
Керівництво з викор » - Михайло Трайста
Про "це" в Біблії » - duvnuj
І знову зима прийшл » - duvnuj
Про "це" в Біблії » - Зоряна
Про "це" в Біблії » - zhaczeck
Про "це" в Біблії » - Зоряна
Про "це" в Біблії » - duvnuj
Про "це" в Біблії » - duvnuj
Про "це" в Біблії » - duvnuj
Про "це" в Біблії » - Зоряна
Про "це" в Біблії » - duvnuj
Ой, хто, хто Микола » - duvnuj
Андріївські вечорни » - Микола Махній
Андріївські вечорни » - Зоряна
Андріївські вечорни » - biryuza
Андріївські вечорни » - duvnuj
Катеринин день: аму » - duvnuj
Україні 18, чи, мож » - duvnuj
Жахлива Україна » - julka
Катеринин день: аму » - Зоряна
Катеринин день: аму » - qween202122
Україні 18, чи, мож »
- duvnuj
Нетабуйований еротизм староукраїнської каші
“Кашею” в давнину позначали страву взагалі, вариво, тому це слово мало більш загальне значення, було широко вживане. З часом кашу почали використовувати як обрядову страву: її варили для відзначення усіх важливих календарних та родинних свят. Такі обрядові свята пов’язувалися з великою кількістю людей, що часто супроводжувалося певною невпорядкованістю, тому народне світосприймання подає кашу як символ [...]
Українська фалоепопея: там макогін блудить, де макітра рядить
Усім відомо, що традиційний предмет українського побуту – макогін – це спеціальний дерев’яний стрижень із потовщеним і заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно, сіль . Про нього кажуть: “макогін – хазяїн у хаті”, хоч і створений він для виконання робіт у системі з макітрою. За повір’ям дівчатам забороняли лизати макогін (себто облизувати залишки [...]
Фалічні “колодки”: традиційні залицяння у Масляний тиждень
Загальновідоме народне свято Масляна з давніх давен ще святкувалось також, як Колодка або Колодій. Ой, колодка, колодка, Ой яка ж ти солодка. Цілий рочок треба ждати, Щоб на тобі погуляти! Починали святкувати Колодія на початку тижня. Наші предки вважали Колодку символом продовження роду, себто фалічним знаком. Веселощі, кмітливі забави та жарти супроводжували умовні обрядові дійства [...]
Образ Козака Мамая в контексті арійської спадщини України
«Предки арійців жили у Подніпров’ї… Є всі підстави вважати, що «Рігведа» зародилася на берегах Дніпра. В літописах згадується слово «останці». Це ті, хто залишився жити (на берегах Дніпра), хоча племена вирушили до Індії. Мій заклик до українців: займіться вивченням санскриту (яким написана індоарійська «Рігведа»), за мовними ознаками знайдіть серед своїх племен «останців» — і відновіть [...]
“Коні не винні?”: еротична символіка коня в українському фольклорі
Ориґінальною гранню образу коня в українському фольклорі є його еротична символіка. В одній із так званих “еротичних” казок, варіант якої побутував на Поділлі в середині XIX ст., персонажі – пані та її прислужник – розмовляють поміж собою метафоричною мовою, в якій прутень зветься “конем”, піхва – “колодязем”, тож, відповідно, і статеві зносини образно описано як [...]
“Ялинка”: новорічний чи весільно-фалічний символ?
Етнографам добре відомо, що українське село і робітниче місто майже до початку ХХ ст. не знали звичаю новорічної ялинки. Як елемент традиційної новорічної обрядовості вона взагалі не характерна для східних слов’ян у минулому. Проте, саме ялинка, або точніше різні види хвойних, за давніми народними уявленнями втілювали в собі ідею життєвої сили. Саме в такому символічному [...]
Барвінок: охоронець дівочої цноти та символ щасливого шлюбу
Барвінок, поряд з іншими ранніми квітками є провісником весни. А оскільки його глянцево-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні зимою від холоду, морозу і снігу, рослина стала символом радісної життєвої сили, вічності і була перенесена з лісу в сади біля людських жител. Її тулили до всього, що потребувало вічності, краси, життєстійкості: народженій [...]
Українські коноплі: обрядово-сакральний вимір
Навіщо унадився журавель до бабиних конопель ? Мабуть усі чули, що в Україні колись масово вирощували коноплі, використовуючи переважно задля ткацтва і харчування. Під час постів з конопляних зернят виготовляли дуже поживні олію та молочко, яким заправляли каші, а пресоване лушпиння було чудовим кормом для тварин. Про цю корисну рослину складали народні пісні (“Унадився журавель [...]
Русалка чи кентавр: психоісторія житньої волошки
Із впевненістю назвати прабатьківщину волошок важко, настільки переплуталися стежки, якими ці квіти мандрують з пшеницею та житом багато віків. Більшість дослідників вважає, що волошки походять із Середземномор’я, деякі припускають – що з Передньої Азії. А в Північну Америку вперше ці рослинки завезли з Європи як декоративні квіти. В українському світосприйнятті волошка стала символом простоти і [...]
Гарбузові пристрасті: між Еросом і Танатосом
“Дати гарбуза” – так кажуть, коли дівчина відмовила сватам. Більшості, напевне, відомий цей народний символ відмови у весільному обряді сватання: дівчина, відмовляючи парубкові, за якого її сватають, дійсно колись підносила йому гарбуза. Звідси гарбуз став і легкою лайкою – “гарбуз твоїй матері”, “гарбуз батькові твоєму печений!”, “гарбуз мамі, а татові диня!”. Тому то народ і [...]
Українська “дуля” чи американський “fuck”: фалічна символіка образливих жестів
Як не дивно, але у більшості культур образливі жести мають фалічну символіку. Непристойними в багатьох культурах уважаються піднятий угору кулак (наприклад, Пакистан), великий палець (Іран), вказівний палець або лікоть руки із зігнутим кулаком (Китай). Але існують і власне національні жестові образи. В Англії образливим уважається знак V (Victory), якщо він зроблений долонею не від себе, [...]
“Кукурудзяні діти” фалічної цариці полів
Зігмунд Фройд, цитуючи старе прислів’я, “свині бачать уві сні жолуді, а гуси – кукурудзу”, припускав, що сновидіння є вираженням виконання бажань. А от кукурудзяний качан, за його теорією сновидінь, тлумачиться як фалічний символ однозначно. За свідченням етнографів, у західному Сибіру та деяких інших регіонах Росії, тривалий час побутував ритуал, коли баб-повитух на свята возили по [...]
“Код Котигорошка”: казково-героїчний чи рослинно-еротичний?
У відомій українській народній казці “Котигорошко” немає жодного натяку на сексуальні стосунки між персонажами. Єдине питання цього плану, що таки може виникнути у дитини: “Мамо, а звідки беруться діти?”. Не більш того. Адже казка подає наступну версію… “Одного разу пішла жінка на річку прати, коли ж котиться горошинка по дорозі… Жінка взяла горошинку та й [...]
Великодня паска: Еротичне кодування життєдайної сили
Паску пекти хлопці не вміють, та й не прийнято це робити чоловікам. Власне, то жіноча справа, адже паска – давній язичницький фалічний символ. Дійсно, час від часу хтось робить для себе епохальне відкриття: Великодня паска – витягнута вгору та ще й обкладена яйцями – це еротичний символ. Зрозуміло, що це – ніяке не відкриття, а [...]
Моя…
Моя любове!… Ти на крилах ночі у сни коханого лети, крізь темряву із мрій дівочих свічі проміння принеси, дорогу устели світанням, НІ…, краще спалахом в імлі, сплети його й моє бажання і ясним сяйвом осяни! Хай морок стелиться змією, Я – міріадами зірок, тьму спопелю, щоб стать ТВОЄЮ На мить… до щастя… під вінок!…
