Увійти

Ви ще не тут? Так ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Хочете зробити це?

Забути б

Забути б…

Проблем занадто часто я собі не створюю, Тому її імя закинув у історію; Війною я не йшов, екіпірувавшись зброєю, Проте мене заставили попрощатись з долею. Якийсь відсоток себе вона з собою забрала, І що тоді робила, напевно, добре знала; Вона, прицілившись і знявши з запобіжника, Зробила постріл мені в груди, перетворив в небіжчика. У мене [...]

З життя

З життя…

Я рахую числа, а вони зі мною не товаришують, Я живу з людьми, що моє життя фарбами малюють; Зупинити час двадцять восьмий рік в мене не виходить, Сподіватимусь, що життя нарешті позитива вродить. Сірий-сірий мозок, сині-сині хмари, біле-біле небо, Тіло проти пива, а душі воно навіть дуже треба; Чорні мої думи і дитячі спогади [...]

Прок. несер.

Прок. несер.

Я тебе кохаю палко, Запали мою цигарку; Подарую тобі кобру, Якщо зробиш мені добре. Підніми свою спідницю, Покажи свою сідницю, Спершу праву, потім ліву І ходім разом під зливу. Марно кошти витрачаю, Бо тебе дуже жадаю; Ти мене не наганяй, Краще себе дай-дай-дай. Ми з тобою не тварини, Хоча я і не людина; Ти, як [...]

Про інших

Про “інших”

Не поважаю тих, хто їде з Батьківщини, Керуючи колесами машини, Хто мчить торкнутись легшого життя, Коли нездужає країна сторона своя. Не поважаю тих, хто типу патріоти, Проте, у той же самий час, Від України хочуть благоустрою і вроди, А самі з-за кордону помиї ллють на нас. Не поважаю ще і тих, хто ниє, Хто [...]

Давлючі спогади

Давлючі спогади

Повільно я втрачаю здоровий глузд, І матюки скрізь випускаю зі своїх вуст; Я вже не знаю, що я таке, хто є такий, Я прокидаюсь і засинаю завжди злий. Вже не турбує мене зовсім, що навкруги, Залишилось лише кохання й три вороги; Життя забрали і відвезли за сто “ка” “ем”, З ним разом заховали моїх бажань [...]

Я давно не пишу вже тобі віршів

Я давно не пишу вже тобі віршів

Я давно не пишу вже тобі віршів… Бо яка різниця, скільки списаних аркушів, То для тебе – пустота, просто літери, Прочитав і спалив, розвіяв попіл за вітром. Що ти дієш зі мною, з душі струнами, Піддаєш мою віру сумнівам, І тут справа навіть не в принципах, Я б змінилась, для такого, як ти принца. Лиш [...]

Якось так

Якось так…

Давно я не писала щось Якось все вже змінилось, чи що? Інакше на світ дивлюсь, інакше сприймаю все. А що сталося ? Моя уявна броня стала ще міцнішою, товщою, жорсткішою. Почуття зовсім поринули в небуття Тепер моє раціональне зерно переважає над поривсннями душі. Звикла, що все, чого забажаю, біля ніг. Нецікаво Які ж люди прості! [...]

Думаючи про кохану

Думаючи про кохану

[..думаючи про кохану] Редбул надає крила. Саме таке грайливо ск��зала реклама. Я подумав про звязок з коханням. Напій це кохання, чи кохання це напій? Воно ж теж надає крила. В рекламі йшлося про помсту пташці чи померлому (!), про знущання над свинями та багато інших збочень. Кохання інакше. Напій фальшивка. Бліда бутафорія, тимчасова ейфорія. [...]

Життя дорога не вертає

Життя дорога не вертає

Старе місто. Не менш стара кавярня. Тьмяне світло. Запах шоколаду й кави. У дальньому кутку сидить стара пані. Напевно заліковує рани. А може і не рани, може просто відпочиває від всього життя. Стара, зморшкувата, невисока ростом. Багато макіяжу. Завжди сама. Сидить і зовсім без емоцій пє каву. Дивиться в нікуди. Здається, що стара у шоці. [...]

Цінуйте час!

Цінуйте час!

Ніч. Дванадцята година. Тихо цока часу лік. Хто у тому, скажи, винен, Що мине і цей же рік? Лиш скажи, чия провина, Хто не вгледів, пропустив, Що уже ти не дитина Й ще нічого не зробив? Скільки тобі завтра буде? Вісімнадцять, двадцять пять? Може, з тебе й будуть люди Та не треба поспішать. Посиди, подумай [...]

О ти стражденний мій народе

О ти стражденний мій народе

О ти стражденний мій народе Невже твій розум знову спить Невже брудний ріпях в городі Твій урожай заполонить Прокинься люде взри оману І пелену зніми з очей Не вір брехливим отаманам В солодкий яд їхніх речей Зжени брудне лукаве кодло Із пєдесталу скинь його Жбурни в сміття гнилий цей мотлох Заради блага своєго.     [...]

Через нього

Через нього

Щодня батьки дітей гвалтують, Повії по містах працюють, Десь землетрус, а десь торнадо, І без роботи є бригада. Усе через нього Через вашого бога! Лікарям місяцями немає зарплати, Пенсіонерам не можуть пенсії дати, Вчорашні патріоти йдуть на зради, Невинних швидко саджають за грати. Усе через нього Через вашого бога! Діти із бидла зростають [...]

Я мовчу

Я мовчу

Я мовчу. Розгубила слова всі. Тиха осінь мене полонила. Я учора на листі у лісі Цілий день до зорі ворожила. Упивалася бабиним літом, Захмеліла від соку калини, И прощальним теплом обігріта Всі до краплі слова розгубила. Не питай, чом мовчу і журюся Винувате то бабине літо. Я боюся, якщо озирнуся, А життя моє майже [...]

(без назви)

шакал

Моє тіло пустка оповила, А розум сміється мов шакал, Якого хотіла приручити І який не раз уже втікав. Тінь свою я запитую: Чому серце добра не жде? Чи це песимізм душі не зігрітої, Чи пересторога: горе прийде?..

Розпач

Розпач

Були гроші- На навчання пішли, Були друзі- Ненадійні були. Була пристрасть- З роками втекла, Була ненависть- Здохла сама. Було кохання- Зівяло за нього, Були страждання- Дали місце болі. Були сподівання- Втекли у ґетто.. Було все, але щастя Не приходить вперто.