Путівник
-
Резонансні дописи
-
Чуй Кажи
- Зоряна
Наступний день » - kvasolka
Наступний день » - duvnuj
Наступний день » - duvnuj
Наступний день » - duvnuj
Наступний день » - kvasolka
Наступний день » - Зоряна
а я втомилася... » - Марія-Анна Дроцюк
а я втомилася... » - Зоряна
а я втомилася... » - Марія-Анна Дроцюк
Я не скажу тобі... » - duvnuj
Я не скажу тобі... » - Марія-Анна Дроцюк
Я не скажу тобі... » - duvnuj
Я не скажу тобі... » - Марія-Анна Дроцюк
Я не скажу тобі... » - duvnuj
Я не скажу тобі... » - Марія-Анна Дроцюк
Я не скажу тобі... » - duvnuj
Я не скажу тобі... » - Зоряна
Мамо... а ти знаєш. » - Марія-Анна Дроцюк
Я не скажу тобі... » - Марія-Анна Дроцюк
Мамо... а ти знаєш. » - Марія-Анна Дроцюк
Мамо... а ти знаєш. » - duvnuj
Мамо... а ти знаєш. » - Марія-Анна Дроцюк
Мамо... а ти знаєш. » - Зоряна
Мамо... а ти знаєш. » - duvnuj
Мамо... а ти знаєш. » - Марія-Анна Дроцюк
Мамо... а ти знаєш. » - Марія-Анна Дроцюк
Мамо... а ти знаєш. » - duvnuj
Мамо... а ти знаєш. » - Марія-Анна Дроцюк
Мамо... а ти знаєш. » - Зоряна
Мамо... а ти знаєш. » - Марія-Анна Дроцюк
Я не скажу тобі... » - duvnuj
Я не скажу тобі... » - Марія-Анна Дроцюк
Я не скажу тобі... » - duvnuj
Я не скажу тобі... » - Марія-Анна Дроцюк
Я не скажу тобі... »
- Зоряна
Інформаційний партнер
а я втомилася…
А я вже втомилася… втомилася шукати в кожному зустрічному тебе… і не знаходити. Вони – лиш вибляклі копії тебе оригінального. Незвиклого, небуденного, небанального. Маски навкруги, а за ними – що? Заглядаю у душу їм, але там пусто, навіть натяку на подібність до тебе, сама мишура, а під нею нічого, цвіль і прогнивші серця, блювотиння інфантильності і [...]
Серце, цить!
….Терпкими краплями розпачливого смутку із мого серця точиться печаль. Закохалася, закохалася… як я від почуттів ховалася, та не вбереглась, на жаль. А тепер від крайності до крайності кидаюся, то плачу, то вже усміхаюся…а вина в цьому твоя. Я тону в твоїй темряві, „Generator of evil”, сіроокий мій Ангеле Зла. Маску зняла, панцир скинула і втопилась в [...]
Мамо… а ти знаєш… (нотатки самовбивці)
Мамо… А ти знаєш, що значить — бути одній, І в самотній зажурі проводити дні, І не чути ні слова, і ласки не чути, Хоч кричи не кричи, нікому відгукнутись… Мамо… А ти знаєш, що значить — обійми холодні Самотності, смутку, печалі й розпуки, І ніхто не розрадить, і ніхто не зігріє, Не замінить ніхто ніжні матері руки… Мамо… [...]
Вбивайте, не скорюсь…
Шакали, гієни… оскалені пащі. Оглянься навколо — ти цього не бачиш? Пазурі й ікла схопити спішать, Ще їм крові замало, знов слюнки біжать. Живе серце вирвуть із тіла. На край світу втекти би хотіла. Та я у тенетах, навколо — вовки, Ніхто не подасть допомоги руки! Стікає кривавим потоком душа. Шакал п’є мою кров. Навкруг [...]
Я не скажу тобі…
Я не скажу тобі ніколи… про почуття, про те, що відчуваю… що як маленьку квіточку плекаю… ховаю від усіх, тримаю лиш для тебе… шматочок серця і душі… я не скажу тобі… а ну ж відкинеш… і висмієш, і викинеш в смітник те найцінніше, що у мене є… воно ж таке невинне, те почуття…. і несміливе, [...]
Вiйна
У війні з тобою, у війні з собою, У війні використовуючи зброю, Швидко рухаючись, завдаю удари… Може, ми несправжні, може, ми — примари. Бо тіло ціле, без забоїв і синців, Душа керувала, а я справу робив, Не міг перечити, та не дуже й хотів… Сумніваюсь, що остаточно когось прибив.
***
Ти лежиш із заплющеними очима, І бачиш мене, як іду я до тебе, В руках тримаю шматочок неба, А позад мене — кліпер, в нього сонячні вітрила…. Ти бачиш аромат троянди, Ти чуєш колір музики і запах волі, Ти знаєш, що тебе чекає там, надворі, Кліпер сонцекрилий і далекі мандри…. Не відкривай очей, живи [...]
Випускний бал
Ще ніби вчора був урок останній, А вже сьогодні випускний наш бал. Життя нового стрінем сонце на світанні, І прозвучить для нас останній вальс. Як журавлі, що відлітають в вирій, Так й ми полетимо із рідного гнізда, І корабель життя нового шарпатимуть хвилі, І доля розкидатиме по всіх світах….
Я йду
Я йду. В майбутнє йду. Тебе веду Я за собою. Тебе люблю, Так палко я Люблю, І завжди бути Хочу я з тобою. Тримай за руку. Не пускай. Зорю свою В небі шукай. Я йду. І ти ідеш. А горизонт Не має меж. А горизонт Не має краю. Тебе кохаю. Зірку зірву, У коси свої Заплету. [...]
Проба пера
Я зводила бастіони навкруг серця в оборону. Я фортеці мурувала, свою душу в них ховала. Не хотіла знов кохати, не хотіла знов страждати. Але вже таке життя – загорілось почуття. Ти – володар моїх снів, ти кайдани мені сплів. Я в очей твоїх полоні, у блакиті їхній тону… Врятуватись нема як… Бо загаснув той маяк, [...]
Бо життя – це спогади
Довелося мені побувати на горищі в старенькій бабусиній хаті. Вже й не пригадати, що саме я там шукав. Те горище для мене – музей казок та старовини. Там мої поламані дитячі іграшки, якими тепер мишки граються, там старі пощерблені глечики, там ще прабабусина прядка, на якій тепер лиш павуки прядуть свої сріблясті нитки. Але привернув [...]
Той самий, довгоочікуваний
Я нічого не бачила крім нього. Бо він – моє життя. Точніше він повернув мене до нього і зробив його кольоровим. Ще на світанку, коли ми вперше прокинулися разом, я зрозуміла, що кохаю його понад усе. І, можеш вірити, а можеш і ні, але я вже не думаю про самогубство. Нема думок про таблетки. Тільки [...]
Вічні
І на порозі кінця Ми зупинимось І згадаєм як листя Розбилось об нас. Ти востаннє заглянеш в очі і забудеш про час…
Асоціації
Розстелене ліжко… Недопита кава… Згасла цигарка… Прочинене вікно… Сивий світанок… Розсипані думки… Незакінчені фрази… Невимовлені слова… Пустка. Навколо й всередині. Змістовне життя…чи може без будь-якого змісту і цілі? Запитання без відповідей… Відповіді без запитань… Що гірше? Відчуття свободи і, водночас, повна скутість… Дурість! Тиша… Гуркіт автівок і ревіння моторів, гамір натовпу за вікном… Але тиша… [...]
Вибираємо чоловіків правильно!
Оглядаючись на своє минуле і дивлячись на чоловіків з якими ми колись будували якісь стосунки, ми не розуміємо де були наші очі і чому взагалі вони зупинились на цій людині. Врешті-решт нас чекало одне розчарування і не розуміння чому раніше ми не побачили все те, що побачили потім . Ми надто емоційні. І в цьому основна [...]