Путівник
-
Резонансні дописи
-
Чуй Кажи
- Орися Леглич
Курсори » - Софія Кримовська
Я недопалки снів че » - Марічка Ваврух
Я недопалки снів че » - Зоряна
Балада про материнс » - Софія Кримовська
Жінка » - Софія Кримовська
Жінка » - marichenka
Жінка » - Михайло Трайста
Мені порадили » - duvnuj
Мені порадили » - Зоряна
Червоні стрічечки » - duvnuj
Червоні стрічечки » - Зоряна
Червоні стрічечки » - Орися Леглич
Червоні стрічечки » - Михайло Трайста
Червоні стрічечки » - duvnuj
По Городоцькій їхав » - Зоряна
Всю тишу прониза мо » - duvnuj
Всю тишу прониза мо » - Зоряна
Всю тишу прониза мо » - Анютка
Всю тишу прониза мо » - duvnuj
Всю тишу прониза мо » - Анютка
Всю тишу прониза мо » - duvnuj
Літо вже йде » - duvnuj
Всю тишу прониза мо » - Анютка
Всю тишу прониза мо » - duvnuj
Ти--чудо » - duvnuj
Лист в майбутнє » - Зоряна
Душа » - Орися Леглич
Душа » - biryuza
Душа » - Орися Леглич
Лист в майбутнє » - Орися Леглич
Літо вже йде » - Орися Леглич
Ти лиш сон » - Зоряна
Ти лиш сон » - Зоряна
Лист в майбутнє » - duvnuj
Ти лиш сон »
- Орися Леглич
Тихий вечір спадає на місто…
Тихий вечір спадає на місто І золотить будинків дахи Серпанкове вдягає намисто Із прозорих краплинок роси. Заглядає до кожної шибки І останній промінчик кида Мов лунає мелодія скрипки, Що послушна руці скрипаля. І струною в мені озоветься Забринить, зазвучить, заспіва. Пісня ночі за край розіллється, Долетить до твойого вікна. Ти відкриєш його понадвечір, Ти захочеш [...]
Львів: казки, легенди, тости :-)
Хто з львів’ян не закоханий у своє рідне місто? І хто із гостей Львова не покидав його зачарований неповторною атмосферою? Пропоную сьогодні на ваш розгляд таку собі “збірну львівську солянку” — цікаві факти, трішки легенд та інших цікавинок (вибирала здебільшого із того, що стало новинкою для мене самої) Отож, вперед, вулицями Леополіса! Архітектура та пам’ятники [...]
Легенди Львова
Не знаю – чули ви а чи не чули, але з недавнього часу у Львові з’явився ажіотаж довкола однієї книги – Юрія Винничука «Легенди Львова». Що не кажи, але вірно організована рекламна компанія завше досягне своєї цілі. Так от і в мене засіла в думках ідея: не відставати від культурного просвітлення, добути цю книгу, прочитати [...]
Десь…
Десь чути ехо ліхтарів, Іскриться полум”ям туманним Той сніг, що вчора налетів, Сьогодні змерз, завтра розтане. Шумить десь тиша в глухоті, Дрімає навпочіпки втома, а синій вечір й поготів, Кричить повітря невагоме. Байдужість кістку деь діймає, Крихтить холодний переляк, Долоні серце в кров стискають, Життя прекрасне, чи не так? Проймає мозок зойк пітьми, Куди ж [...]
І знову зима прийшла несподівано – в кінці грудня…
Фраза зі старого і бородатого анекдоту, а наскільки актуальна для наших комунальників. Таке враження, що погоду оголошують окремо для всіх людей, а окремо для комунальних служб, а за вікно подивитись вони просто не вміють/не можуть/не хочуть. І коли пішоходи добровільно-примусово приймають участь у шоу “Танці на льоду”, а водії – “Останній герой (Залишитись в живих)”, [...]
Чуже Місто
Присвячується львів’янам. І всім, хто відірваний від рідного гніздечка. Чуже місто не зігріє… Димним ранком виходжу з дому. Ще темно, на вулиці листопад. Першим снігом вночі накрило ледь живі, задохлі деревця, пожухлі кущі і машини, що битком напихані в дворі. Тут не вистарчає гаражів і парковок. Тут – мегаполіс. Мій шлях прямує до метро, до [...]
Paris je t’aime
Ти, Париже, зґвалтуєш кожного Хто прийде тобі в ноги. Ти не опустиш ні одного шансу Похизуватися перед людьми. Щоночі оппиваєшся шампанським І віддано мов кіт старий блукаєш По вилизаних вулицях тіла свого По їхніх капілярах позаяк Тебе годує місяць сяйво прохолодне І ти тверезий знову. Ненадовго. І знов шампанське у горлянку І вежа Еіфель у [...]
Фалотуризм можливий лише у Львові
Вже достатньо давно у мене чесались руки написати про це… про парадокси, що трапляються у нас під ногами, а ми їх не помічаємо. Трішки все-таки себе уточню, розповім лише про один парадокс і він не під ногами, а деінде. Але усе по черзі. У славетному старечому граді Львові є одна надзвичайно цікава будівля за своєю [...]
Куди ми котимось? Записки велосипедиста
Рух – це незмінна складова існування всього живого на землі, всього неживого на землі, всього неживого поза її межами, а також, мабуть, і живого поза її межами. Не знаю як там рухається позаземна живність, але є один рух земний, на якому хотілось би наголосити. Це рух дорожній, а саме – велосипедний. Всі ми добре здогадуємось [...]