Увійти

Ви ще не тут? Так ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Хочете зробити це?

Андріївські вечорниці: еротичні ворожіння незаміжніх дівчат

11677-1u

Як ворожили незаміжні дівчата в Андрієву ніч? Ніч на Андрія (13 грудня) також допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід було у ніч перед святом. Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання невеличких тістечок – балабушок. Але для замішування тіста дівчата мали носити [...]

Катеринин день: амурні мрії українських дівчат

molodi

Як закликали майбутню подружню долю у Катеринин день?  У старовину, на свято Катерини (7 грудня/24 листопада за старим стилем), перед образами цієї святої, яка вважається  покровителькою дівочої долі, дівчата ставили свічки, а потім під вечір ворожили на свою долю. Український етнограф Олекса Воропай в етнографічному нарисі “Звичаї нашого народу” подає наступну еротичну містерію цього свята. [...]

Разом

Разом

Щастя сидить у жіночому тілі, З певним ім’ям на літеру “о”, Її оченята такі милі-милі… Коротше, сонце це світу мого! Із темної ночі до світлого дня Разом наші душі, разом ти і я, І наші бажання блукають разом… Прокидатись не хочу, якщо це є сон!

“Бурякові танці навколо чаплі”

DSCN2047

Цього літа потягнуло до Північної Африки, власне на пляжний відпочинок до Тунісу… Звісно, інтерес до країни викликало й історичне минуле цього краю. Тут і давній Карфаген, який таки був зруйнований римлянами, і легендарний острів Циклопів, на який занесло Одіссея… Натрапив і на цікаву колекцію фалічних давньоримських мозаїк, якою славиться археологічний музей туніського містечка Ель-Джема. Римляне [...]

Дівчині

Дівчині

Шикарна дівчина з ім’ям моєї казки, З тобою весело проводити свій час, Коли з тобою я, ховаю свої маски, Твоє обожнюю волосся, і очі – просто клас! Втрачаю розум від природньої краси, Якої в тобі знаходиться багато, Пелюстки-губи, наче квіточки з весни, Якими насолоджуватись варто. І взагалі уся, від низу і до верху, Де кожен [...]

Справжнє, вигадане, реальне і ймовірне майбутнє

Справжнє, вигадане, реальне і ймовірне майбутнє

Ти дивишся на мене з аватарки, Нас нещодавно розлучила сварка, Мені не вистачає твого сміху, Я хочу в тебе, в твою ніжну піхву. Я пам’ятаю кожен міліметр твій, Я пам’ятаю рух твоїх шалених вій, Коли тебе, красуне, я втрачав, Я добре все і чітко усвідомлював. Хочу я тобі сказати, Щоб залишила мене ти назавжди, Та [...]

Три

Три

Без тебе – пітьма, морок і ніч, Не визива задоволення будь-яка річ, Немає усмішки на моєму обличчі, Зателефонувати тобі намагався я тричі. Але слухавку ти чогось не береш, Швидким кроком до когось на зустріч ідеш. Я маю радіти, що добре тобі, Але до голови ідуть самі думки сумні. Пірнаю у справи кожного дня, Як зомбі [...]

“Кортячка”: чия хтивість сильніша?

Ігор Синельник "МАМАЄВА ТАНТРА"

Жіноча хтивість і чоловіча – те саме що епос й епіграма. Карл Краус   До Зігмунда Фройда українці свої хтиві жадання іменували несхвально – “кортячка”. Чи слід геніального психіатра дякувати за те, що він запропонував науковий термін “лібідо”? Народна свідомість не могла не ставити собі питання про специфіку чоловічої та жіночої хтивості, себто сексуальності. Давньогрецька [...]

“Нічні уплави” парубків: етноеволюція полюції

Шоумен Павло Воля у "фалічному прикиді"

Завиває сирена – швидка чи поліція? По задвірках епохи скрадається тінь. Простирадло небес заплямила полюція – сперма хмар не потрапить у лоно богинь. Іван Андрусяк Ще стародавні вавілонці, намагаючись пояснити природу полюцій, вигадали версію, що чоловікам являється уві сні “дівчина ночі”, але не задовольняє їх. Сини Ізраїля вважали “течіво з тіла” нечистим. У Старому Завіті [...]

Жаб’яча етноеротика слов’ян

tzarivna

Українська та загальносвітова космогонія пов’язує жаб передусім із ідеєю плодючості. Ці земноводні тваринки вважаються охоронницями земної та небесної вологи, яка дає силу всьому живому. Ідеєю плодючості, життєдайної вологи пояснюється і зв’язок жаби з дітонародженням. Так, у західних регіонах України вважали, що жаби витягають із води новонароджених і приносять їх до хати. За часів середньовіччя жінки, [...]

Український Амур: реконструкція міфологеми (4)

0b653c9b9576

Частина четверта. Як бог кохання Лель перетворився на лелеку? Слід зазначити, що літописних свідчень про Леля до нас не дійшло. Усі відомості мають фольклорний та лінгвістичний характер – приспів “лелю”, “леля”, “люлю”, “льолі” тощо характерні для давніх весільних пісень більшості слов’янських народів. Так само слово “леліяти” в тій чи іншій формі є в багатьох слов’янських [...]

Український Амур: реконструкція міфологеми (3)

1234540619_kupidon

Частина третя. Хто насправді замовляв і спрямовував любовні стріли? Санскритолог С. Наливайко зазначає, що бажання-кама як первісна творча сила виступає вже в “Ріґведі”. Її персоніфікацією і став великий первородний бог Кама, постійно згадуваний у пізніших ведійських текстах і закликуваний, коли треба досягти успіху в коханні, відновити втрачену снагу тощо. “Махабгарата” порівнює його з ненаситним полум’ям, [...]

Український Амур: реконструкція міфологеми (2)

kamadeva-1

Частина друга. Як давньоіндійський Кама став бентежником людських душ? На думку деяких дослідників, українське слово “кохання” й давньоіндійське “кама” як архетипи спільної для наших культур давньоарійської духовної традиції по суті означають одне й те саме – зачин людини. Індійський міф розповідає, що коли бог Брахма створив усе живе й неживе на землі, то захотів явити [...]

Український Амур: реконструкція міфологеми (1)

leleka

Частина перша. Чому саме лелека приносив діточок? На думку дослідника О. Шокала, прадавнє українське слово “кохання” етимологічно споріднене з давньоіндійським “кама” – любовна пристрасть, жадання. Слово кама походить від містичного складу ка, що означає першопочаток (тому к – перша літера санскритської абетки) та м – знаку людини. Знак “М” був на стягові давньоіндійського бога кохання [...]