Путівник
-
Резонансні дописи
-
Чуй Кажи
- kvasolka
Стаючи на коліна, т » - kvasolka
І в ніч коли ... » - duvnuj
І в ніч коли ... » - kvasolka
І в ніч коли ... » - duvnuj
І в ніч коли ... » - vladushka
*** » - Адміністратор
*** » - Зоряна
Чергова, але персон » - duvnuj
Чергова, але персон » - Олег Баран
Давай почнемо все з » - Зоряна
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - Марія-Анна Дроцюк
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Честь » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - duvnuj
Стаючи на коліна, т » - Марія-Анна Дроцюк
Стаючи на коліна, т » - Олег Баран
Стаючи на коліна, т » - Олег Баран
Давай почнемо все з » - Адміністратор
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - Зоряна
Стаючи на коліна, т » - duvnuj
Розруха » - Адміністратор
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - duvnuj
Стаючи на коліна, т » - duvnuj
Розруха » - duvnuj
Розруха » - duvnuj
Алюзія дня » - Марія-Анна Дроцюк
Білою кавою з листк » - Марія-Анна Дроцюк
Давай почнемо все з » - Марія-Анна Дроцюк
Моя ти вічність... » - Марія-Анна Дроцюк
Тебе, моє серце, ко »
- kvasolka
Інформаційний партнер
І в ніч коли …
І в ніч весняно-романтичну, Коли бракує так твого тепла, Зігріє чай лиш руки й тіло… Залишиться замерзлою душа! І в ніч весняно-прохолодну, Коли нема твого тепла. Зігріють мрії й сподівання Залишиться лиш неспокійною душа. І в ніч весняну і прекрасну, Коли бракує так твого тепла, Зігріюсь руки твої і поцілунки І ось тоді розтану я. Душа. [...]
Чорнобилю
О, мій Чорнобилю Мій біль, моя розрухо, Моя печале, боле, муко, Моя невтерта сльозо ти. Який твій біль Страшенний біль, Пережили ми всі відразу: Спустошення і смерть, образу, Ненависть менших поколінь. Таїш в собі ти: Пусті хати І почорнілії ліси. Аж страшно глянуть Вода отруєна тече! А люди, Боже, де ж ви люди?! Де ділися? [...]
***
Горел огонь в камине, И слёзы ллись рекой, Он больше не обнимет – Ведь он ушёл к другой. Горел огонь в камине, На небе угольки Сверкали, тучи плыли У ног моей тоски. И сердце розрывалось, И падала слеза На мокрую тетрадку, И свет всё бил в глаза. Хотелось мне забыться, Уйти в себя….и всё! Но [...]
Весняні забаганки
Розтавало…Відлига дихнула вогким теплом і сніги стали тьмяними, посірілими. Драна біла ковдра на горі зяяла латками проталин. Тоненькі блискучі стрічечки потяглися з кручі у яр…. Про що жебонять весняні струмочки? Що хотять розповісти нам? Як бере гору весна над зимою, чи як накивав п’ятами мороз, зустрівшись з сонечком? День за днем теплішало, сонце піднімалося [...]
Не ті рими
Не ті рими, не ті ноти. Не ті рими, не ті ноти. Загубились. Хто я? Хто ти? Де ти? Чистою росою умиваюсь, Чи сльозою? Чи з тобою, чи без тебе? Знак питаня, чи не треба? Це на віки, чи на мить? Серце більше не болить, А слова стали думками- У душі десь тихо тануть. Кануть [...]
Щезали дні
Щезали дні. Мелькали рельси в далині. Ми не одні ми просто згублені у сні. Щезали дні. Уста мовчали. Ми просто згадували все і забували. Щезали дні. Ми запізнялися на потяг. Наздоганяли його на поворотах. Життя несло нас на чужі кордони, А ми раділи просто бути дома.
Розруха
Весна ще не прокинулась. Похмура. І лиє, ніби стрілами, дощем, Пронизує землі нещасне тіло, Заводить хворим жалібним плачем. І зсередини знову злючі кішки Здеруть до крові ніжність і азарт. Вино якесь… пусте холодне ліжко… Зів’ялі квіти в закутках мансард… В ТВ макакам кидають банани. На вулиці руїни і війна. Комедія, що з елементом драми, Ніколи [...]
Стаючи на коліна, тобі дякую, мамо…
Скільки раз падав? Та завжди піднімався! По твоїх словах завжди добре робити старався… Долав вершини, що сил дерся вгору. Бути хотів хорошим сином, а не тікати, бо там дощ чи холод. Молився Богу, як ти колись навчила… Стояв на своєму завжди, що мав сил я. І в меморі залишив: твій оброз, мамо, ті спогади, як [...]
Моменти двох дітей
ВІД ЇЇ ЛИЦЯ ,,Тепло летіло на крилах моєї волі… Я відчувала себе пташкою… Яка тепер має все, щоб підійнятись в океан хмар, і плисти, здолати усі неможливі перешкоди, зупинити час і скупатись у людській неосяжності… ,, Дівчинка була в дощовому плащику, в гамаках; коричневе волоссячко семирічної Мартусі бавилось із вітром, гублячись у сні дощу… Каплі [...]
Давай почнемо все з початку, будь ласка…
Давай почнемо все з початку, будь ласка… Не будем на дурниці ображатись, давай знімемо маски. По-дитячому, щиру любов – дарувати в діях, а не словами малювати нашу казку в мріях… Давай не будемо сваритись, через дрібниці, прошу… Я стану кращим для тієї, кого під серцем носиш. В радості і в горі, коли сонце чи грози, [...]
Нам бракує крил, ми ж люди. На би в небо… Нам би в небо…
Час не лікує, як з прикупу, він просто розкриває карти. Показує кого нам цінувати треба, а хто і цього не вартий, і ти мене не варта! Твої слова – пусте звучання… Не кричи, що це – любов! Це все хирня якась, а не кохання. Ці почуття банальні… Бавишся в дорослих, мила? Хочеш показати з себе [...]
Вона потрібна, більше всього на світі…
Не буду говорити їй, мільйони раз кохаю. Краще промовчу, дивлячись у вічі, вона і так це знає. Вона потрібна, більше всього на світі… Її не вистачає часом, як з неба, сонячного світла. Проти течії пливу, аби з нею бути поруч, вдихати аромат її волосся, ніколи не робити боляче… Вона зрозуміє… Я тільки їй одній відкрився. [...]
В твоїх сімнадцять років світ вже такий жорстокий.
Ти сам один, як вітер в полі, кинутий всіма на світі. І рідні всі обличчя, дивляться на тебе сліпо… Тобі бракує світла, давно в цих сірих стінах. Жив би сильним стоячи, та від недуги на колінах. З інвалідного візка життя рікою плине. Хлинуть сльози із очей, ще юної дитини. Тепло чужих людей тобі здається зовсім [...]
В пам’яті осінь…
В пам’яті осінь… Пройшло багато часу і помінялось стільки за тих 92-а дні щастя. Ми були разом, аж поки не розсипався пазл. Ти вважаєш що кінець це, а я гадаю що пауза. Думки під градусом в алкогольному сп’янінні. Марення у снах тобою, невже це кінець фільму? І ти не кохала зовсім? А може це я [...]
Моя ти вічність…
Завершується літо, а тут, як смерть з косою ріже по душі, бо розходимось з тобою назавжди… А як так получилось мила? По асфальті почуття, як дощем розмило… А любили так нестримно, поламались долі. Зі мною вже, нажаль, тебе не буде поряд. Чому так сталось? Кому це треба? Такий фінал для нас написаний, напевно, небом. А [...]
Два подихи на двох…
Тимчасове оніміння – я тобою захопився… Ми у двох, здалося час для нас призупинився. У цій нічній тиші під небесним зорепадом. У палких обіймах твоїх я як білий сніг танув. Ти мій Ангел, ти мій загадковий рай… Усю любов свою і ніжність ти мені віддай. На двох легке дихання і я у вирі щастя. А [...]
Не відпущу тебе…
Мені не легше… І ти собі оцінюєш дешево той час, проведений разом і зараз так паршиво. Заливаюсь алкоголем, думаю, що хватить сили бути сильним, усе зробити так, як ти просила. Назавжди тебе забути, не тримати – відпустити. Пробачити тобі проступок, з чистою душею жити. Несказане позаду залишити, написати нову story. Про дві зовсім різні, але [...]
Never knew what we have…
Замість теплих обійм тепер гарячий чай і низка спогадів, які не відпускають… А ти чекаєш, когось чекаєш в другій ночі, та ніхто не прийде вже, ти плачеш мовчки. Переглядаєш фотознімки із вашого альбому, там картинки типу, де даруєш погляд ти йому одному. Ви були разом, дорослі будували плани: “…типу будуть діти, він – тато, а [...]
Вбивайте, не скорюсь…
Шакали, гієни… оскалені пащі. Оглянься навколо — ти цього не бачиш? Пазурі й ікла схопити спішать, Ще їм крові замало, знов слюнки біжать. Живе серце вирвуть із тіла. На край світу втекти би хотіла. Та я у тенетах, навколо — вовки, Ніхто не подасть допомоги руки! Стікає кривавим потоком душа. Шакал п’є мою кров. Навкруг [...]
Заборона
Вона Дай мені свою руку. Я покладу її на свою голову. Потім проведу по обличчі, ледь зачіпаючи ніс, щоки, повіки. Я буду думати, що ти робиш це зі своєї ініціативи. Я буду думати, що ти хочеш це зробити… Дай мені свої губи. Я захоплю їх у танок поцілунку, вважаючи, що це ти мене перший поцілував. [...]
..я чекаю..
..на душі карамель: розтікає по венах срібне річище снів.. ..я чекаю.. недоспівані ноти життя і без мене десь блукає шедевр поміж слів і рядків.. ..розсипаються букви на листку та екрані, забуваються люди і цінується мить.. ..пам’ятаю.. усвідомлення дотику губ – і зеленим нерішучість у полум’ї часу горить.. ..атмосфера застигла у німім спогляданні, вже [...]
Сміється поле синіми дзвіночками
Сміється поле синіми дзвіночками, Голосить чайка над ставом, І барвами веселка серце лоскоче, Хмарки тріпочуть біленьким крилом. І весело струмок журкоче водами, А чайка квилить все чомусь, Сміється поле передзвонами, І я всміхаюся комусь. Зірву букет квіток і ними заквітчаюся, Веселку в ставі я зловлю, Ридає чайка, але я всміхаюся, Всміхаюся тому, кого [...]
Алюзія дня
..припікає вже сонце крізь немите вікно підкип’ячує простір і рубінове повнення кружки, підкип’ячує кров і нехитрі думки (треба знову рядок брати в дужки).. ..і у платині дня ще не видно кінця, світло знову лягає спектром десь на папері.. паліндром навмання і в феєрію снів закриваю очей своїх двері.. ..ранком зламаним я повертаюсь в реаль, не [...]
Україні
Україно, рідна сестро моя! Ти на рік молодша, ніж я. Ти ще зовсім у нас молода, Оце юність твоя золота! Не рабиня в кайданах ката, Не пошарпана долею жінка, Незалежна, а значить – свята! Я горджуся, що я – УКРАЇНКА!
Ти пустиш мою руку
Ти пустиш мою руку і закричиш «Чекай!». Я більше так не можу…я просто хочу в рай. Уже не буде світла нічного ліхтаря. Втечу від того літа, де світлая зоря Впивалася в волосся манким прозорим тлом, Де хороше жилося, хоча й були за склом.