Путівник
-
Резонансні дописи
- Вийди з кімнати (головоломка) (495)
- То як щодо зради? (194)
- Пастка або капкан. А ти впевнений, що ти до неї не потрапив ? (189)
- Обережно - суржик! (зведена таблиця) (174)
- Ультрамодернове лицарство, чи пострагулізм? (145)
- Любов чи кохання? (135)
- Суржик: норма спілкування чи ракова пухлина мови? (109)
- Філармонія в шоці (108)
- Жінки, не будьте "блондинками"!!! (105)
- Спішити жити... (100)
-
Чуй Кажи
- duvnuj
Козаки-характерники » - duvnuj
Чому розлучаються т » - duvnuj
Чому розлучаються т » - duvnuj
Чому розлучаються т » - duvnuj
Керівництво з викор » - duvnuj
Про "це" в Біблії » - Кирило
Козаки-характерники » - Зоряна
Чому розлучаються т » - zhaczeck
Чому розлучаються т » - Зоряна
Чому розлучаються т » - Зоряна
Чому розлучаються т » - duvnuj
Чому розлучаються т » - duvnuj
Чому розлучаються т » - Зоряна
Керівництво з викор » - Михайло Трайста
Про "це" в Біблії » - duvnuj
І знову зима прийшл » - duvnuj
Про "це" в Біблії » - Зоряна
Про "це" в Біблії » - zhaczeck
Про "це" в Біблії » - Зоряна
Про "це" в Біблії » - duvnuj
Про "це" в Біблії » - duvnuj
Про "це" в Біблії » - duvnuj
Про "це" в Біблії » - Зоряна
Про "це" в Біблії » - duvnuj
Ой, хто, хто Микола » - duvnuj
Андріївські вечорни » - Микола Махній
Андріївські вечорни » - Зоряна
Андріївські вечорни » - biryuza
Андріївські вечорни » - duvnuj
Катеринин день: аму » - duvnuj
Україні 18, чи, мож » - duvnuj
Жахлива Україна » - julka
Катеринин день: аму » - Зоряна
Катеринин день: аму » - qween202122
Україні 18, чи, мож »
- duvnuj
Андріївські вечорниці: еротичні ворожіння незаміжніх дівчат
Як ворожили незаміжні дівчата в Андрієву ніч? Ніч на Андрія (13 грудня) також допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід було у ніч перед святом. Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання невеличких тістечок – балабушок. Але для замішування тіста дівчата мали носити [...]
Катеринин день: амурні мрії українських дівчат
Як закликали майбутню подружню долю у Катеринин день? У старовину, на свято Катерини (7 грудня/24 листопада за старим стилем), перед образами цієї святої, яка вважається покровителькою дівочої долі, дівчата ставили свічки, а потім під вечір ворожили на свою долю. Український етнограф Олекса Воропай в етнографічному нарисі “Звичаї нашого народу” подає наступну еротичну містерію цього свята. [...]
Еротичні прислів’я та приказки
Мало що знаємо ми про наших пращурів. насамперед – це якісь перекази, спогади, свідчення. Частково інформація про життя, побут, та розваги наших предків передаються нам від них же через оповідки і батьківське виховання. Решту ми сприймаємо із книжок, шкільної та вузівської науки. Не настав, мабуть, іще той час, коли у школі викладатимуть знання не лише [...]
Секрети властивостей батога.
1. Батіг як трансформер або як живий організм. Коли береш до рук гарний батіг, одразу відчуваєш щось ніби живе. Насправді, життя в батозі можна показати лише тоді, коли хтось батогом володіє, адже в руках майстра батіг не просто рухається в різні сторони, він може звучати, творити мелодію, підтягувати речі, бити, різати, захоплювати предмети тощо… 2. [...]
Купальські вогні: фалічна енергетика літнього сонцестояння
Чи здивує когось той факт, що відзначання давніми слов’янами часу літнього сонцестояння – свята Купайла – було наповнене фалічним символізмом? Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця – Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця – Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі – найвищій небесній [...]
Чи є життя після професії менеджера?
Яка професія у нас зараз найпопулярніша? Звісно! Менеджери! Вони всюди: в кожній фірмі є як мінімум офіс-менеджер, менеджер по збуту, менеджер по роботі з клієнтами. Ну і звісно менеджери з реклами, менеджери з продажу чогось там, ТОП-менеджери, бренд-менеджери, менеджери з персоналу і т.д і т.п. І коли працюєш таким ж менеджером і спілкуєшся також з [...]
Нетабуйований еротизм староукраїнської каші
“Кашею” в давнину позначали страву взагалі, вариво, тому це слово мало більш загальне значення, було широко вживане. З часом кашу почали використовувати як обрядову страву: її варили для відзначення усіх важливих календарних та родинних свят. Такі обрядові свята пов’язувалися з великою кількістю людей, що часто супроводжувалося певною невпорядкованістю, тому народне світосприймання подає кашу як символ [...]
Українська фалоепопея: там макогін блудить, де макітра рядить
Усім відомо, що традиційний предмет українського побуту – макогін – це спеціальний дерев’яний стрижень із потовщеним і заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно, сіль . Про нього кажуть: “макогін – хазяїн у хаті”, хоч і створений він для виконання робіт у системі з макітрою. За повір’ям дівчатам забороняли лизати макогін (себто облизувати залишки [...]
Фалічні “колодки”: традиційні залицяння у Масляний тиждень
Загальновідоме народне свято Масляна з давніх давен ще святкувалось також, як Колодка або Колодій. Ой, колодка, колодка, Ой яка ж ти солодка. Цілий рочок треба ждати, Щоб на тобі погуляти! Починали святкувати Колодія на початку тижня. Наші предки вважали Колодку символом продовження роду, себто фалічним знаком. Веселощі, кмітливі забави та жарти супроводжували умовні обрядові дійства [...]
Характерництво, як система езотеричних знань та практик
«Я бачив пам’ятки аріїв і козаків біля Кременчука, а також у Переяславі… Можу сказати тепер: Україна є прабатьківщиною аріїв» Арвінд Аллок, директор інституту охорони національних пам’яток Індії. Характерник — носій ведичних, сакральних та езотеричних знань та практик на Запорозькій Січі, який майстерно володів ними та застосовував їх задля лікування та зцілення поранених і тяжкохворих козаків, [...]
“Коні не винні?”: еротична символіка коня в українському фольклорі
Ориґінальною гранню образу коня в українському фольклорі є його еротична символіка. В одній із так званих “еротичних” казок, варіант якої побутував на Поділлі в середині XIX ст., персонажі – пані та її прислужник – розмовляють поміж собою метафоричною мовою, в якій прутень зветься “конем”, піхва – “колодязем”, тож, відповідно, і статеві зносини образно описано як [...]
Жаб’яча етноеротика слов’ян
Українська та загальносвітова космогонія пов’язує жаб передусім із ідеєю плодючості. Ці земноводні тваринки вважаються охоронницями земної та небесної вологи, яка дає силу всьому живому. Ідеєю плодючості, життєдайної вологи пояснюється і зв’язок жаби з дітонародженням. Так, у західних регіонах України вважали, що жаби витягають із води новонароджених і приносять їх до хати. За часів середньовіччя жінки, [...]
Українська фалоепопея: леміш у борозні
Історико-етнографічні розвідки засвідчують, що у багатьох землеробських народах символічне використання плуга чи ритуальні злягання на полях у період посіву були колись звичним явищем. Так, у пшавів і хевсурів (етнографічні групи грузинів) відомий ритуал “виорювання дощу”: дівчата впрягалися в плуга й тягнули його в річку, допоки вода не доходила їм до пояса. В деяких районах Трансільванії [...]
“Один хрін”: фалічний персонаж українського застілля
Хрін ( Armoracia rusticana ) росте у різних країнах на різних широтах. Ця безстрашна рослина дісталася навіть Гренландії, де через суворий клімат виживає лише 40 представників флори. За 1500 років до нашої ери хрін згадується в історичних документах. Як приправу його вже використовували стародавні єгиптяни, греки, римляни. Ця рослина здавна була відома й усім слов’янським [...]
Львів: казки, легенди, тости :-)
Хто з львів’ян не закоханий у своє рідне місто? І хто із гостей Львова не покидав його зачарований неповторною атмосферою? Пропоную сьогодні на ваш розгляд таку собі “збірну львівську солянку” — цікаві факти, трішки легенд та інших цікавинок (вибирала здебільшого із того, що стало новинкою для мене самої) Отож, вперед, вулицями Леополіса! Архітектура та пам’ятники [...]