Українська онлайн спільнота | Архів | Творчість

Увійти

Згубили пароль??

Ви ще не тут? Так ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Хочете зробити це?


RSS коментарів Підписатись на RSS
Домівка » Творчість | СайтМапа

Архів для 'Творчість' Балачка

ХТО В БІСА ПОМИРАЄ!?..

ХТО В БІСА ПОМИРАЄ!?.. (Гумористичне оповідання) «Та казала мені мати: – Синку, не жениса, – Пий горівку, люби дівку, Нічим не журиса!» (З народної пісні.) Вже три дні минуло, як Олекса Пикуряк зліг і більше не міг підвестись з ліжка. Хоча і не старий – «Бо шістдесятка – то не ...

НА ПОХОРОНІ

НА ПОХОРОНІ Одного разу вуйко Феріщак пішов на похорон свого знакомого в село Бистрий. А вуйко завжди, де б не знаходився, любив пхатися наперед, щоб все бачити, та все чути. За допомогою ліктів прохався до труни небіжчика поміж родиною, яка плакала й ...

ВИТЕСАНІ ШЛІФЕРИ*

ВИТЕСАНІ ШЛІФЕРИ* Дуже подобалося вуйкові Феріщаку хвалитися перед людьми, молодшими від нього. Так одного разу, їдучи у поїзді до Сігету, він побачив крізь вікно велику купу шліферів, складену вздовж залізної дороги. – Мой, люди добрі! – загорлав Феріщак на весь вагон. – Ці шліфери ...

Джерела енергії

Не пишеться. Просто не пишеться. Багато цікавих тем крутяться в голові, але кожний рядочок так важко виливається, як тільки бачу білу сторінку. Проходить 10 хвилин, 20, а сторінка і далі залишається білою.  Відчувається просто відсутність будь яких сил. І на ...

ЗУСТРІВ ДАВНЬОГО ЗНАЙОМОГО

ЗУСТРІВ ДАВНЬОГО ЗНАЙОМОГО В Кричунові вуйко Феріщак мав ще одну неприємну пригоду. Ішов собі, як завжди, на торговицю, притримуючи правою рукою на плечі патик, до якого був прив’язаний п’ятилітровий шуфлей3 зі сметаною. Та не довелось вуйкові донести сметану на базар. У Кричунові зустрів свого давнього ...

Що на грудях пригрієш, те на тебе й шипітиме

Йшла по вулиці. Блукала. Оминала калюжі. Не дивилась на годинник. Ховала голову під парасолею. Захищалась від мокрого холодного дощу. А на узбіччі сиділо цуценя. Сиділо і трусилось від холоду. Його шерсть вже давно не розчісувалась. Лапки були в болоті вулиць. ...

Спільнота вибору

Спільнота вибору… Думки шукають вихід, як репресовані вязні, вони вриваються в голову, часом окриляють, часом калічать...часом просто не дають заснути, як не прошені гості, небажані і майже незнайомі. Голова- зломана рація, яка лапає не свої частоти і ти з хрипом розбираєш ...

ПРОДАЖ КОЗИ

ПРОДАЖ КОЗИ Одного разу вирушив вуйко Феріщак на ярмарок з козою, щоби продати її чи обміняти на вівцю. Та не вдалося йому ні продати, ані обміняти її. Мусів повертатися додому, тягнучи за собою вражу козу. Й так дійшов до Кричунова, а там опущений ...

НА ЯРМАРОК

НА ЯРМАРОК Найчастіше пригоди траплялися вуйкові Феріщаку, тоді коли він ходив на ярмарок до Сігету, куди щотижня носив продавати яйця, сметану та козячу сирянку. Так було й цього разу. Вуйко рушив з дому раненько, ще й півні не співали. Взяв бесаги на ...

ФІГЛЯР

ФІГЛЯР Такого фіґляра, як вуйко Михайло Феріщак на все село не було. Він завжди видумував всілякі фіглі й жарти, а найбільше радів, коли йому вдавалося когось обдурити. Та понад усе любив вуйко Феріщак лякати у лісі жінок, котрі ходили туди по ...

ПЕРЕД ДОЛЕЮ БОРЖНИКОМ

ПЕРЕД ДОЛЕЮ БОРЖНИКОМ © Михайло Трайста Навіщо саме тут, біля синього кольору очей моїх (посміхаючись), зупиналась ти?.. Я б радо, мов той Яків, відслужив сім разів по сім років за кожну твою чарівну усмішку... Та, бач, боюсь, що не вистачить часу (бо вже на повороті я), а перед долею залишитись боржником, якось-то мені не наруку...

НЕДОПИСАНИЙ РОМАН КОХАННЯ

НЕДОПИСАНИЙ РОМАН КОХАННЯ © Михайло Трайста, 19-05-2010 «Пробач, коханий, пробач мені, сонечко, я знаю, що ти пробачиш мені, чи не так? Ти завжди пробачав своїй берізці – як ти любив називати мене – все ти пробачав мені. Адже так пробачати, як ти, не вміє ніхто ...

Happy бьоздік!

Happy бьоздік! Не життя, а суцільне свято! Знову бьоздік і знову шукаю подарунок! Треба щось оригінальне, найкраще, від душі! А від душі це як? Напевне так: купувати не за гроші, така валюта не котується, а за душу. Єдина валюта і єдина "купюра" номіналом ...

МАЕСТРО ВІНСЕНТ

МАЕСТРО ВІНСЕНТ Маестро! Я вже здавна хотів з вами про це… Та завжди не вистачало світла, бо відколи райдуга пропила кольори (всі – до останнього), Дощ, торкнувшись землі, повертається до неба. Я вже здавна хотів з вами про це… Та, на жаль, стежки обходили мене (десятою стежиною), а доля щовечора зараховувала до останьнього батальйону нічних метеликів. Я вже здавна хотів з вами ...

ДБАЙТЕ ПРО БОГА СВОГО

ДБАЙТЕ ПРО БОГА СВОГО «Половину палить на вогні; на вугіллі пече печенню, насичується нею і гріється. З останку ж дерева робить собі бога, молиться до нього й говорить: Спаси мене, бо ти – бог мій!» (Із книги пророка Ісаї) Дбайте про бога свого, як про рідну дитину, не пробуджуйте на зорі, хай поспить! Вечорами розповідайте йому  казочок, співайте ...