Увійти

Ви ще не тут? Так ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Хочете зробити це?

І в ніч коли …

І в ніч коли …

І в ніч весняно-романтичну, Коли бракує так твого тепла, Зігріє чай лиш руки й тіло… Залишиться замерзлою душа!   І в ніч весняно-прохолодну, Коли  нема твого тепла. Зігріють мрії й сподівання Залишиться  лиш неспокійною душа.   І в ніч весняну і прекрасну, Коли бракує так твого тепла, Зігріюсь руки твої і поцілунки І ось тоді розтану я. Душа.   [...]

Чорнобилю

Чорнобилю

О, мій Чорнобилю Мій біль, моя розрухо, Моя печале, боле, муко, Моя невтерта сльозо ти. Який твій біль Страшенний біль, Пережили ми всі відразу: Спустошення і смерть, образу, Ненависть менших поколінь. Таїш в собі ти: Пусті хати І почорнілії ліси. Аж страшно глянуть Вода отруєна тече! А люди, Боже, де ж ви люди?! Де ділися? [...]

***

***

Горел огонь в камине, И слёзы ллись рекой, Он больше не обнимет – Ведь он ушёл к другой. Горел огонь в камине, На небе угольки Сверкали, тучи плыли У ног моей тоски. И сердце розрывалось, И падала слеза На мокрую тетрадку, И свет всё бил в глаза. Хотелось мне забыться, Уйти в себя….и всё! Но [...]

Весняні забаганки

Весняні забаганки

Розтавало…Відлига дихнула вогким теплом і сніги стали тьмяними, посірілими. Драна біла ковдра на горі зяяла латками проталин. Тоненькі блискучі стрічечки потяглися з кручі у яр…. Про що жебонять весняні струмочки? Що хотять розповісти нам?   Як бере гору весна над зимою, чи як накивав п’ятами мороз, зустрівшись з сонечком? День за днем теплішало, сонце піднімалося [...]

Не ті рими

Не ті рими

Не ті рими, не ті ноти. Не ті рими, не ті ноти. Загубились. Хто я? Хто ти? Де ти? Чистою росою умиваюсь, Чи сльозою? Чи з тобою, чи без тебе? Знак питаня, чи не треба? Це на віки, чи на мить? Серце більше не болить, А слова стали думками- У душі десь тихо тануть. Кануть [...]

Щезали дні

Щезали дні

Щезали дні. Мелькали рельси в далині. Ми не одні ми просто згублені у сні. Щезали дні. Уста мовчали. Ми просто згадували все і забували. Щезали дні. Ми запізнялися на потяг. Наздоганяли його на поворотах. Життя несло нас на чужі кордони, А ми раділи просто бути дома.

Розруха

73764983

Весна ще не прокинулась. Похмура. І лиє, ніби стрілами, дощем, Пронизує землі нещасне тіло, Заводить хворим жалібним плачем. І зсередини знову злючі кішки Здеруть до крові ніжність і азарт. Вино якесь… пусте холодне ліжко… Зів’ялі квіти в закутках мансард… В ТВ макакам кидають банани. На вулиці руїни і війна. Комедія, що з елементом драми, Ніколи [...]

Стаючи на коліна, тобі дякую, мамо…

Стаючи на коліна, тобі дякую, мамо…

Скільки раз падав? Та завжди піднімався! По твоїх словах завжди добре робити старався… Долав вершини, що сил дерся вгору. Бути хотів хорошим сином, а не тікати, бо там дощ чи холод. Молився Богу, як ти колись навчила… Стояв на своєму завжди, що мав сил я. І в меморі залишив: твій оброз, мамо, ті спогади, як [...]

Моменти двох дітей

Моменти двох дітей

ВІД ЇЇ ЛИЦЯ ,,Тепло летіло на крилах моєї волі… Я відчувала себе пташкою… Яка тепер має все, щоб підійнятись в океан хмар, і плисти, здолати усі неможливі перешкоди, зупинити час і скупатись у людській неосяжності… ,, Дівчинка була в дощовому плащику, в гамаках; коричневе волоссячко семирічної Мартусі бавилось із вітром, гублячись у сні дощу… Каплі [...]

Давай почнемо все з початку, будь ласка…

Давай почнемо все з початку, будь ласка…

Давай почнемо все з початку, будь ласка… Не будем на дурниці ображатись, давай знімемо маски. По-дитячому, щиру любов – дарувати в діях, а не словами малювати  нашу казку в мріях… Давай не будемо сваритись, через дрібниці, прошу… Я стану кращим для тієї, кого під серцем носиш. В радості і в горі, коли сонце чи грози, [...]

Нам бракує крил, ми ж люди. На би в небо… Нам би в небо…

Нам бракує крил, ми ж люди. На би в небо… Нам би в небо…

Час не лікує, як з прикупу, він просто розкриває карти. Показує кого нам цінувати треба, а хто і цього не вартий, і ти мене не варта! Твої слова – пусте звучання… Не кричи, що це – любов! Це все хирня якась, а не кохання. Ці почуття банальні… Бавишся в дорослих, мила? Хочеш показати з себе [...]

Вона потрібна, більше всього на світі…

Вона потрібна, більше всього на світі…

Не буду говорити їй, мільйони раз кохаю. Краще промовчу, дивлячись у вічі, вона і так це знає. Вона потрібна, більше всього на світі… Її не вистачає часом, як з неба, сонячного світла. Проти течії пливу, аби з нею бути поруч, вдихати аромат її волосся, ніколи не робити боляче… Вона зрозуміє… Я тільки їй одній відкрився. [...]

В твоїх сімнадцять років світ вже такий жорстокий.

В твоїх сімнадцять років світ вже такий жорстокий.

Ти сам один, як вітер в полі, кинутий всіма на світі. І рідні всі обличчя, дивляться на тебе сліпо… Тобі бракує світла, давно в цих сірих стінах. Жив би сильним стоячи, та від недуги на колінах. З інвалідного візка життя рікою плине. Хлинуть сльози із очей, ще юної дитини. Тепло чужих людей тобі здається зовсім [...]

В пам’яті осінь…

В пам’яті осінь…

В пам’яті осінь… Пройшло багато часу і помінялось стільки за тих 92-а дні щастя. Ми були разом, аж поки не розсипався пазл. Ти вважаєш що кінець це, а я гадаю що пауза. Думки під градусом в алкогольному сп’янінні. Марення у снах тобою, невже це кінець фільму? І ти не кохала зовсім? А може це я [...]

Моя ти вічність…

Моя ти вічність…

Завершується літо, а тут, як смерть з косою ріже по душі, бо розходимось з тобою назавжди… А як так получилось мила? По асфальті почуття, як дощем розмило… А любили так нестримно, поламались долі. Зі мною вже, нажаль, тебе не буде поряд. Чому так сталось? Кому це треба? Такий фінал для нас написаний, напевно, небом. А [...]