Путівник
-
Резонансні дописи
-
Чуй Кажи
- kvasolka
Стаючи на коліна, т » - kvasolka
І в ніч коли ... » - duvnuj
І в ніч коли ... » - kvasolka
І в ніч коли ... » - duvnuj
І в ніч коли ... » - vladushka
*** » - Адміністратор
*** » - Зоряна
Чергова, але персон » - duvnuj
Чергова, але персон » - Олег Баран
Давай почнемо все з » - Зоряна
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - Марія-Анна Дроцюк
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Честь » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - duvnuj
Стаючи на коліна, т » - Марія-Анна Дроцюк
Стаючи на коліна, т » - Олег Баран
Стаючи на коліна, т » - Олег Баран
Давай почнемо все з » - Адміністратор
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - Зоряна
Стаючи на коліна, т » - duvnuj
Розруха » - Адміністратор
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - duvnuj
Стаючи на коліна, т » - duvnuj
Розруха » - duvnuj
Розруха » - duvnuj
Алюзія дня » - Марія-Анна Дроцюк
Білою кавою з листк » - Марія-Анна Дроцюк
Давай почнемо все з » - Марія-Анна Дроцюк
Моя ти вічність... » - Марія-Анна Дроцюк
Тебе, моє серце, ко »
- kvasolka
Інформаційний партнер
Авторський доробок: sophia
4 стихії
Одна лиш іскорка єдина — Вогонь із неї спалахнув. І несподівано, раптово, Без жалю серце поглинув. Один лиш погляд і усмішка Як землетрус потрясли світ. Але безжальная насмішка, Мов повінь, наробила бід. Та вітер віє, не стихає, Життя, мов ураган, несе. Новий вогонь вже роздуває І землю заново трясе.
Дух протиріччя або “назло кондуктору піду пішки”
Тема допису народилась внаслідок запальних дискусій щодо різноманітних нововведень на Спільноті, а особливо стосовно нових правил. Спостерегла цікаву річ: допоки поведінка учасників була фактично нічим не обмежена — дискусії велися в досить таки серйозному напівформальному ключі, всі спілкувались без усяких там підступних думок про флуд, оффтоп і т. п. І що ж ми бачимо зараз? [...]
Hey there Delilah
Переклади були вже всякі, а от переклад пісні — це наразі прецедент. Отже, на ваш розгляд пісня Plain White T’s “Hey there Delilah” Агов, Делайло, як воно у Нью Йорк сіті? Хоч я й за сотню миль, та знаю Красива ти несамовито. І весь Таймс Сквер, тобі я обіцяю, яскраво так як ти не сяє. [...]
Увечері
І знов переклад, тільки цього разу з німецької. Це наразі, мабуть, моя найулюбленіша праця. А ось оригінал Співає дрізд під місяцем в саду. Дріма троянда там у срібнім сяйві. Нічний метелик на свою біду На ніжних крильцях недалеко пролітає. Ось пурхнув він — та ба! летить назад; Його троянда прив’язала міцно! Сидить метелик наш на [...]
Raging tedium (переклад)
Загалом, хоч це й переклад, але він теж є моєю творчістю). Оригінал — вірш Василя Стуса “Шалена втома” можна прочитати тут This is just tedium. Most raging and most fierce. It’s come upon and with the course of time will end. But should it be with me here always, I’d rather that it killed me [...]
Автомобіль — не засіб пересування, а…
Знаєте, чомусь коли тиждень лежиш вдома хворий, починає тягнути на філософствування. А в мене ці роздуми з’явилися сьогодні вранці, коли я ненадовго вимушена була перервати свій карантин і поїхати в університет. Як приємно було нарешті виповзти з хати, вдихнути холодне ранкове повітря і бігом вскочити в машину, щоб не застудити ще гірше мій і без [...]
Віршовані вставки романтики у прозі життя…
Серенада на гітарі (нехай трохи кострубата, але ж спеціально розівчив ноти і назви акордів!) під балконом про “твої зелені очі” — та чомусь замість образу вимріяної Марусі/Христі/Оксани із вікна на тебе виливається відро води (або пару кілограмів добірних матюків)… Ретельно спланований квест із записочками, підказочками, в кінці якого на Максима/Олега/Ромчика чекає дівчина із гарненьким подарунковим [...]
Чому осінь пахне невтіленими мріями?
А ви помітили, що небо стало іншого відтінку? І що у повітрі уже чутно цей ледь вловимий аромат, котрого не знайдеш у жодній іншій порі року? Здавалося б, ну що таке один відірваний листок на календарі, адже надворі і далі всі ходять в одязі на короткий рукав. Але щось змінилось, змінився і настрій. Це, звісно [...]
Інстинкт власника або гіпертрофована частка ЕҐО
Мабуть кожен колись ставав свідком схожої картини: діти бавляться в пісочниці, чи на майданчику, поруч з ними лежить м’ячик або машинка (одне слово цяцька) одного із них. Ніхто не звертає на забавку уваги, аж раптом якась дитина вирішує нею погратися. Куди й поділася незворушність “законного” власника іграшки. Вона в тій же хвилі стає потрібна йому [...]