Увійти

Ви ще не тут? Так ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Хочете зробити це?

Авторський доробок: orestrilez

Недоспілі ягоди (балада)

Недоспілі ягоди (балада)

Частина перша На понеділок завівало божим громом І понад хатою неслися думи-королі В одному загненому домі Ховались привиди. Ховалися джмелі.   У цісарську добу (такі часи ми будем розглядати) Забудемо, де наша хата І ніч, і день – точнісінько добу Ми будемо ненависно клювати Нова людина ввійде в світ І світом буде керувати.   Та [...]

Живій

Живій

Течуть кристали в голові моїй Тече не кров, течуть каміння хижі Загострені  і темні мов скрижалі На каменюках видно образи лукаві І образові каменюки в вені головній Несе ріка, не стримують пороги Їх видно-чутно в далечінь Червоні мури їм стають в опору І білим небом біла дише синь І там десь в тиші, де не [...]

Святе

Святе

Та де ж ті люди, коли люд один? І де ті правди, як вона єдина? Любові прагне в золоті дитина, Та не такої прагнув Батько наш і Син.

Межа у вежі

Межа у вежі

Цих девять днів Ця пустота на варті І сум підштовхує чолом Немає запаху, не варто Ти ще потішиш теплим сном Я буду воїном завзятим Ти будеш королевою тюрми І я навчуся визволяти Ту вежу. Навчусь тікати від юрби А ти все далі Все. І далі Напевно, лицарі не в моді Ну скажи. А ти все [...]

Моя ніч

Моя ніч

  Я на будинку бачив дивні речі Коли лягала ніч на плечі Сім пастухів виходили на двір Гуляв їх гамір, заплетався на нічліг Всі семеро безбожно реготали Кінцями батогів мрійливу ніч до крику ласкою загвалтували.. А там , за високосним роком рік А там, ще голими людьми ганяли І висотою міниться манірний гріх І в [...]

Святокатство

Святокатство

Невже тобі не соромно тікати? Казали добрі люди – весь у тата, І за його законом тупаєш отут Кривенькою ногою, наче шалапут. Ти усміхайся і казися, Та під ногами, боже, подивися,  Лежить напівживий, немертвий труп, а під ногами, глянь же, схаменися твоя сім’я, над нею вершиш суд… Невже тобі не соромно топтати? Казали добрі – [...]

Ніцше вмер

Ніцше вмер

На мості слави вірю, що є влада, На берегах розкидані мішки… А в тих мішках одна усім розрада: «Ваш Ніцше вмер, а Бог – іще живий!»

Моя квітка

Моя квітка

Ти все така ж моя закрита квітка, Яку я бережу, Щоб розцвісти. Яку запилюю, як бджілка А ти мені на радість мед даси.