Авторський доробок: Михайло Трайста

Те, що хочу розповісти вам, трапилося дуже давно, але мені здається, що то було вчора, – коли ми з Андрійком брели снігом через берег до присілка, в якому знаходилася наша школа. Коли доходили до хати, в якій вчились, вчителька роззувала нас, терла наші змерзлі ноженята, а взуття ставила сушити біля грубки. Коли ми кінчали уроки, [...]

(Спогади) «Був і півень – шпори мав, Їв за трьох, за трьох горлав, А як угледить шуліку, То як гримне: – Ку-ку-ріку!» (М. Стельмах) Такого півня, як у старої Мотрі, не було на весь присілок. Гарний-прегарний, багатоколірний із яскраво-червоним гребенем та сережками, із золотими шпорами, ходить собі, як цар, поміж курми і порядок наводить, навіть [...]

(Спогади) «Поблискують черешеньки В листі зелененькім. Черешеньки ваблять очі. Діточкам маленьким.» (Л.УКРАЇНКА) Там за городами, де починається широке, аж до самого лісу поле, ясно червоніючи, стоять Бойчукові черешні. Одні з них старі, широкі, інші високі й розкішні як дуби, а на вершку кожної з них майорить розіп’яте опудало. Здалека вилискують на сонці червоні ягоди, ваблять [...]

(Напіввигадане) В житті, як на довгій ниві, – всяке буває, а він ні сіло, ні впало: «Чому били жону, Дюрію?». Та чому бив? Хотів відповісти, та хіба було часу? Лусь зліва, трось справа – і вже на підлозі. Грім небесний би го спалив з міліцістом! Ще посміхається нехарь, допомагає піднятися, а як тільки на ногах, [...]

(Напіввигадане) Грицько Плитка та Федько Кицька були такими добрими друзями, що й не говоріть! Один без іншого до корчмини не зайде, чарочку не вип’є, ціґаретлик* не скурить, а щоб піти в бутин, чи на ярмарок, й мови не може бути. Не дай, Боже, такого! Буває мовить Плитчиха до чоловіка: «Час би, Грицьку, чуприк в лазу [...]

– Бо’родице Діво Мати, Чиста-Пречиста Непорочна Маріє! – молився на колінах, з руками простягнутими до ікони, вуйко Феріщак. – Наведи стару на добрий розум та мудрі поступки, най покладе на стул, аж не літерку, то хоть пулітерку. Закориласа стара чакля та не даст, примха би єй стерла!… – Дивиса сама, Мамко Божа, усього доста на [...]

(Гумористичне оповідання) «Ой, жони, каже, жони, Не будьте ворони, Напийтеся горівочки, Плещіть у долони…» (З народної співанки) 1. Марія Звіздариха нашибалась по хаті, як навіжена, що аж зомліла. Та зате в неї вже все в порядку – ліжко застелене свіжовипраною джергою, з-під якої звисало біла-пребіла бавовняна верета з вишиваними шовковою ниткою, червоними ружами, одяг на [...]