Увійти

Ви ще не тут? Так ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Хочете зробити це?

Авторський доробок: metamorphoza

Прозріння

прозріння

У темряві нічній прозріла, небес проміння донеслось, туман з очей зняла і осінило бажання дике. І здалось, Душа ридала, мучилась, кричала, на волю рвалася, палала, боролась, скаженіла, замовкала, до Розуму апелювала… І знову тиша, німота і біль, – чужою стала для своїх, “моя” не кликали нові, і спалах Почуттів моїх по тілу блискавкою шоку до [...]

Десь…

Десь…

Десь чути ехо ліхтарів, Іскриться полум”ям туманним Той сніг, що вчора налетів, Сьогодні змерз, завтра розтане. Шумить десь тиша в глухоті, Дрімає навпочіпки втома, а синій вечір й поготів, Кричить повітря невагоме. Байдужість кістку деь діймає, Крихтить холодний переляк, Долоні серце в кров стискають, Життя прекрасне, чи не так? Проймає мозок зойк пітьми, Куди ж [...]

Без назви

Без назви

To see the world in a grain of sand And a heaven in a wild flower Hold infinity in the palm of your hand And eternity in an hour В одно мгновенье видеть вечность Огромный мир в зерне песка В единой горсти бесконечность И небо в чашечке цветка Небо синє в квітці В жменьці праху [...]

***

фото нічного лісу

В кришталевих сльозах дзеленчить печаль, Огортає серпанком важіль на серці, Я засватана вже на щастя, на жаль – і життя нове розчахнуло дверці. Ти мовчиш, наче ніч німа, а говориш – то краще б мовчав, не леліють твої слова, а в душі – ніби хтось наплював. У джерельних сльозах умився весь той світ у куточку [...]

І павучки у нас в ціні!

І павучки у нас в ціні!

Ця стаття зародилась якось дивно… хотілось просто доповнити, а потім…. Взагалі-то, я завжди цікавилась іншим, тобто, нехристиянським світосприйняттям, а тут ще й стаття … попалась! Цікавим є той факт, що не лише в давній Індії існували Веди. У наших пращурів слов’ян також багате уявлення про цю релігію. Адже вони поклонялись сонцю, вітру, воді, землі, відчуваючи [...]

Минає ніч…

Минає ніч…

Минає ніч… у німоті, у тиші, в безмовному чеканні дня, моє кохання віда лиш Всевишній до Тебе, доле і любов моя! Минає ніч… я не змикаю очі, надворі монотонний стук дощу, думки до Тебе мчать щомочі, а я, мов зв’язана… тремчу! Минає ніч… обійм безликих не хочу більше розрізняти, моє життя з тобою злите, Чому [...]

Моє життя…

Моє життя…

Моє життя без нього – це суцільна тьма, це ніч, що просвітку не має! А Він – моє серцебиття, мій дар, що жити надихає! Моє повітря, небо, і вода, і велич духу, снів блакиті, віднині день мій, доля вся!!! Його рукам вручається вершитись!

Моя…

Моя…

Моя любове!… Ти на крилах ночі у сни коханого лети, крізь темряву із мрій дівочих свічі проміння принеси, дорогу устели світанням, НІ…, краще спалахом в імлі, сплети його й моє бажання і ясним сяйвом осяни! Хай морок стелиться змією, Я – міріадами зірок, тьму спопелю, щоб стать ТВОЄЮ На мить… до щастя… під вінок!…