Путівник
-
Резонансні дописи
- Вийди з кімнати (головоломка) (520)
- То як щодо зради? (194)
- Пастка або капкан. А ти впевнений, що ти до неї не потрапив ? (189)
- Обережно - суржик! (зведена таблиця) (174)
- Ультрамодернове лицарство, чи пострагулізм? (145)
- Любов чи кохання? (135)
- Суржик: норма спілкування чи ракова пухлина мови? (109)
- Філармонія в шоці (108)
- Жінки, не будьте "блондинками"!!! (105)
- Спішити жити... (100)
-
Чуй Кажи
- duvnuj
Знайомтесь: Вікіпед » - Віра
Знайомтесь: Вікіпед » - Зоряна
Шлюб без кохання: щ » - duvnuj
Чому не варта читат » - duvnuj
Шлюб без кохання: щ » - duvnuj
Міжнародний жіночий » - kvasolka
Шлюб без кохання: щ » - Син
Козаки-характерники » - duvnuj
Як покращити вашу п » - Олена
Міжнародний жіночий » - Олена
Міжнародний жіночий » - Олександр Кочубей
Українська фалоепоп » - Натаха
Як покращити вашу п » - Адміністратор
Ура — п’ятниця! Ой, » - duvnuj
Козаки-характерники » - duvnuj
Подорож у минуле: I » - Леонид
Козаки-характерники » - Леонид
Подорож у минуле: I » - Helga Hudilich
Чому не варта читат » - duvnuj
Знайомтесь: Вікіпед » - duvnuj
Знайомтесь: Вікіпед » - Крик
Масонські символи с » - duvnuj
Масонські символи с » - Крик
Масонські символи с » - duvnuj
Знайомтесь: Вікіпед » - Віра
Знайомтесь: Вікіпед » - duvnuj
Масонські символи с » - Крик
Масонські символи с » - duvnuj
Масонські символи с » - duvnuj
Масонські символи с » - Крик
Масонські символи с » - merelin
Шлюб без кохання: щ » - duvnuj
Шлюб без кохання: щ » - duvnuj
Масонські символи с » - Крик
Масонські символи с »
- duvnuj
Інформаційний партнер
Авторський доробок: Микола Махній
Калинова етноеротика
Ой на горі калина, Там ходила дівчина, Калиноньку ламала Та в пучечки в’язала, На козака кидала… З чим пов’язана популярність калини у народі? Чому така пошана до неї, такі давні образи та символи у народній традиції? Щодо походження калинового куща є різні легенди. Цікаво, що пов’язані вони з історіями про ворожі напади на Україну, татарський [...]
Андріївські вечорниці: еротичні ворожіння незаміжніх дівчат
Як ворожили незаміжні дівчата в Андрієву ніч? Ніч на Андрія (13 грудня) також допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід було у ніч перед святом. Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання невеличких тістечок – балабушок. Але для замішування тіста дівчата мали носити [...]
Катеринин день: амурні мрії українських дівчат
Як закликали майбутню подружню долю у Катеринин день? У старовину, на свято Катерини (7 грудня/24 листопада за старим стилем), перед образами цієї святої, яка вважається покровителькою дівочої долі, дівчата ставили свічки, а потім під вечір ворожили на свою долю. Український етнограф Олекса Воропай в етнографічному нарисі “Звичаї нашого народу” подає наступну еротичну містерію цього свята. [...]
Парадокси міжкультурної жестикуляції: спритність рук?
Міжкультурна комунікація як обмін між людьми ціннісними надбаннями існувала завжди, адже з давніх часів виникали зв’язки, що сприяли взаємодії та взаєморозумінню різних культур. Проте, оскільки у представників різних етнічних груп частіше за все різне культурне підґрунтя, то можливе виникнення складних та цікавих моментів у процесі міжкультурної комунікації. Очевидно, що крім мовних нюансів, при спілкуванні слід [...]
“Бурякові танці навколо чаплі”
Цього літа потягнуло до Північної Африки, власне на пляжний відпочинок до Тунісу… Звісно, інтерес до країни викликало й історичне минуле цього краю. Тут і давній Карфаген, який таки був зруйнований римлянами, і легендарний острів Циклопів, на який занесло Одіссея… Натрапив і на цікаву колекцію фалічних давньоримських мозаїк, якою славиться археологічний музей туніського містечка Ель-Джема. Римляне [...]
Купальські вогні: фалічна енергетика літнього сонцестояння
Чи здивує когось той факт, що відзначання давніми слов’янами часу літнього сонцестояння – свята Купайла – було наповнене фалічним символізмом? Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця – Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця – Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі – найвищій небесній [...]
Нетабуйований еротизм староукраїнської каші
“Кашею” в давнину позначали страву взагалі, вариво, тому це слово мало більш загальне значення, було широко вживане. З часом кашу почали використовувати як обрядову страву: її варили для відзначення усіх важливих календарних та родинних свят. Такі обрядові свята пов’язувалися з великою кількістю людей, що часто супроводжувалося певною невпорядкованістю, тому народне світосприймання подає кашу як символ [...]
“Кортячка”: чия хтивість сильніша?
Жіноча хтивість і чоловіча – те саме що епос й епіграма. Карл Краус До Зігмунда Фройда українці свої хтиві жадання іменували несхвально – “кортячка”. Чи слід геніального психіатра дякувати за те, що він запропонував науковий термін “лібідо”? Народна свідомість не могла не ставити собі питання про специфіку чоловічої та жіночої хтивості, себто сексуальності. Давньогрецька [...]
“Нічні уплави” парубків: етноеволюція полюції
Завиває сирена – швидка чи поліція? По задвірках епохи скрадається тінь. Простирадло небес заплямила полюція – сперма хмар не потрапить у лоно богинь. Іван Андрусяк Ще стародавні вавілонці, намагаючись пояснити природу полюцій, вигадали версію, що чоловікам являється уві сні “дівчина ночі”, але не задовольняє їх. Сини Ізраїля вважали “течіво з тіла” нечистим. У Старому Завіті [...]
Українська фалоепопея: там макогін блудить, де макітра рядить
Усім відомо, що традиційний предмет українського побуту – макогін – це спеціальний дерев’яний стрижень із потовщеним і заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно, сіль . Про нього кажуть: “макогін – хазяїн у хаті”, хоч і створений він для виконання робіт у системі з макітрою. За повір’ям дівчатам забороняли лизати макогін (себто облизувати залишки [...]
Фалічні “колодки”: традиційні залицяння у Масляний тиждень
Загальновідоме народне свято Масляна з давніх давен ще святкувалось також, як Колодка або Колодій. Ой, колодка, колодка, Ой яка ж ти солодка. Цілий рочок треба ждати, Щоб на тобі погуляти! Починали святкувати Колодія на початку тижня. Наші предки вважали Колодку символом продовження роду, себто фалічним знаком. Веселощі, кмітливі забави та жарти супроводжували умовні обрядові дійства [...]
“Коні не винні?”: еротична символіка коня в українському фольклорі
Ориґінальною гранню образу коня в українському фольклорі є його еротична символіка. В одній із так званих “еротичних” казок, варіант якої побутував на Поділлі в середині XIX ст., персонажі – пані та її прислужник – розмовляють поміж собою метафоричною мовою, в якій прутень зветься “конем”, піхва – “колодязем”, тож, відповідно, і статеві зносини образно описано як [...]
Жаб’яча етноеротика слов’ян
Українська та загальносвітова космогонія пов’язує жаб передусім із ідеєю плодючості. Ці земноводні тваринки вважаються охоронницями земної та небесної вологи, яка дає силу всьому живому. Ідеєю плодючості, життєдайної вологи пояснюється і зв’язок жаби з дітонародженням. Так, у західних регіонах України вважали, що жаби витягають із води новонароджених і приносять їх до хати. За часів середньовіччя жінки, [...]
Українська фалоепопея: леміш у борозні
Історико-етнографічні розвідки засвідчують, що у багатьох землеробських народах символічне використання плуга чи ритуальні злягання на полях у період посіву були колись звичним явищем. Так, у пшавів і хевсурів (етнографічні групи грузинів) відомий ритуал “виорювання дощу”: дівчата впрягалися в плуга й тягнули його в річку, допоки вода не доходила їм до пояса. В деяких районах Трансільванії [...]
Український Амур: реконструкція міфологеми (4)
Частина четверта. Як бог кохання Лель перетворився на лелеку? Слід зазначити, що літописних свідчень про Леля до нас не дійшло. Усі відомості мають фольклорний та лінгвістичний характер – приспів “лелю”, “леля”, “люлю”, “льолі” тощо характерні для давніх весільних пісень більшості слов’янських народів. Так само слово “леліяти” в тій чи іншій формі є в багатьох слов’янських [...]