Путівник
-
Резонансні дописи
-
Чуй Кажи
- kvasolka
Стаючи на коліна, т » - kvasolka
І в ніч коли ... » - duvnuj
І в ніч коли ... » - kvasolka
І в ніч коли ... » - duvnuj
І в ніч коли ... » - vladushka
*** » - Адміністратор
*** » - Зоряна
Чергова, але персон » - duvnuj
Чергова, але персон » - Олег Баран
Давай почнемо все з » - Зоряна
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - Марія-Анна Дроцюк
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Честь » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - duvnuj
Стаючи на коліна, т » - Марія-Анна Дроцюк
Стаючи на коліна, т » - Олег Баран
Стаючи на коліна, т » - Олег Баран
Давай почнемо все з » - Адміністратор
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - Зоряна
Стаючи на коліна, т » - duvnuj
Розруха » - Адміністратор
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - duvnuj
Стаючи на коліна, т » - duvnuj
Розруха » - duvnuj
Розруха » - duvnuj
Алюзія дня » - Марія-Анна Дроцюк
Білою кавою з листк » - Марія-Анна Дроцюк
Давай почнемо все з » - Марія-Анна Дроцюк
Моя ти вічність... » - Марія-Анна Дроцюк
Тебе, моє серце, ко »
- kvasolka
Інформаційний партнер
Авторський доробок: Алла Грабинська
Тебе, моє серце, кохаю
Тебе, моє серце, кохаю, Емоцій ховаю свій шал. Бажаю, таємно бажаю Екстазу німого запал. Магічний твій погляд вбиває Облуда зелених очей. Єдиний, сама вибираю Самотність холодних ночей. Ескізи високого неба Ревниво очима ловлю. Цілунків солодких не треба Еге ж, я давно, наче сплю. Кохати вже більше не сила Обом нам… чи може мені? Хіба я [...]
Акровірші
••• Минає вже котра весна. Акації цвіт відцвітає. Матусенька рідна одна, Одна свого сина чекає. Порошиться цвіт на землі, Роки утечуть за водою. Обличчя і очі її Бездонні і ясні до болю, Авжеж, я в блуканнях зберіг… Чекай свого сина,матусю,чекай свого сина з доріг! ••• Веселка грає в небесах, Еолів звуки розливають Синиць веселі голоси, [...]
Дві правди
ДВІ ПРАВДИ Сьогодні їх залишилось так мало З отої незабутньої весни Усіх, хто був і «правий» і «неправий» – Синів землі і пасинків війни. Дві правди розділили їхні долі, Дві правди розірвали все навпіл… Не раз вони вмирали в чистім полі І знову піднімались із могил. І кожний з них боровся за свободу, За правду [...]
Їй вчора ще сімнадцятий минув
«ЇЙ ВЧОРА ЩЕ СІМНАДЦЯТИЙ МИНУВ» (Медсестерам Великої Вітчизняної війни присвячується) Вона не плакала, щоб сили берегти, Кусала аж до крови спраглі губи Ті кроків може сто, щоб якось доповзти Під перехресним через смерть і трупи. Їй вчора ще сімнадцятий минув, Та їй би тільки жити і кохати, Дівчисько, дитинча – і на війну Під перехресним [...]
Переклад: Мандельштам зі збірника “Камінь”
ПЕРЕКЛАД : ОСИП МАНДЕЛЬШТАМ из сборника «КАМЕНЬ» ••• Невыразимая печаль Открыла два огромных глаза, Цеточная проснулась ваза И выплеснула свой хрусталь. Вся комната напоена Истомой – сладкое лекарство! Такое маленькое царство Так много поглотило сна. . Немного красного вина, Немного солнечного мая,- И тоненький бисквит ломая, Тончайших пальцев белизна. (1909) ПЕРЕКЛАД Пекучо-гострий сум важкий Мені [...]
Відданість
Їй було тяжко бігти, але вона щосили намагалася не відставати від рикаючого звіра, що уносив її господаря, випускаючи клуби задушливого диму. Лапи її кровоточили та болі вона вже не відчувала. Затупіла біль відбивалася тільки в тяжкому животі, в якому пручалося нове життя. Часом, коли силует господаря раптово зникав на крутому повороті, серце у неї стискалося [...]
Єзуїти правлять бал
«ЄЗУЇТИ ПРАВЛЯТЬ БАЛ» Світ досягнув давно своєї мЕжі, усі мерзоти видав на-гора, в тенетах у всесвітньої мережі заплуталися гріх і біль, і жах. Земля дрижить в пекельній лихоманці, цунамі підіймає океан, живемо ми – своєї пихи бранці, майбутнє наше – ядерний туман. Все продано за гроші. Править Молох. Як єзуїт, він прагне нашіх душ. Земля [...]
Слова твої, мов гострий ніж
«СЛОВА ТВОЇ, МОВ ГОСТРИЙ НІЖ» Чому слова твої, мов гострий ніж, Так ранять душу? Я всміхнусь, не плачу, А ти тоді розгніваний мовчиш. І знову я сміюся, мов не бачу. Лише вночі обличчя затулю І волю дам гірким сльозам, невтішним. Очей з жалю до ранку не стулю І Богу шепочу: «Прости нас грішних». … Чому [...]
Історія її кохання
«Історія її кохання» Осінь кружляла пожовклим листям, зірваним пронизливим вітром з намоклих дерев. Було холодно і сиро так як тоді, коли він йшов до армії. Вона пригадала той день: він був веселий, а вона стояла осторонь і дивилася, як ніжно його руки обіймають її подругу. На неї він ніколи не звертав уваги. Вона була для [...]
Морська зірка (казка)
Ви знаєте, які чудові історії можуть розповісти хвилі моря, коли перші промені сонця ласкаво ковзнуть по безкраїй його поверхні? Одного разу я почула одну таку історію і зараз хочу розповісти її вам. Глибоко-глибоко на самому дні моря, народилася дивна істота. Вона не була подібна ні на рибок, що пишалися своїми плавничками і блискучою лускою, ні [...]
Квіточка, яка навчилась літати
Одного дня, коли сонце ще не встигло розтопити весь сніг, на тротуарі одного міста, ну зовсім такого, як наше,крізь товщу асфальту пробилася золота кульбаба. Це було справжнє диво. Перехожі здивовано вигукували: «Ви подивіться , яка смілива і сильна квіточка!» Кульбабі звичайно ж було приємно чути такі слова, але насправді їй було страшно і одиноко. Туп-туп, [...]
Новорічний ангел
За вікном падав лапатий-лапатий сніг. Дерева у садку стояли пухнасті і, коли примружити очі, можна було побачити на них дивні казкові квіти,які мінилися у жовтавому світлі вуличних ліхтарів, що пробивався крізь густу снігову завісу. Під самим вікном, прибрана різнокольоровими ліхтариками, стояла ялинка. Її також накрило снігом, а іграшки, що прикрашали розлогі віти,заховалися під сніговою ковдрою [...]
Морок
Вона прийшла до тями від холоду і болю, який пронизував її наскрізь. Хотілося закричати, але думка, що блискавкою сяйнула у тяжкій голові, прикувала страхом до вологої землі. Боялася поворухнутися, щоб не привернути на себе увагу. Так і лежала, прислухаючись до мороку. Було зовсім тихо, як буває перед світанком, або коли хтось помирає. А вона не [...]
“Пробач нас, моя Україно”
Пробач нас, моя Україно, Своїх нетямущих дітей, Що ми тебе рідну, єдину На шмаття ділили щодень! Себе патріотами звали, Від власних пишалися слів, Про простий свій люд забували, Шукали завжди ворогів. Ділили на Схід і Захід, Євреїв кляли й росіян. У себе, в своїй рідній хаті, Зробили страшний «балаган». І мова, і пісня забулись. Чи [...]
“Цвіте калина полум’ям осіннім”
Цвіте калина полум’ям осіннім і знову туга серце полонить. Чому, скажіть, під небом синім-синім я не діждалась щастя, хоч на мить? Розтанула давно чарівна мрія із журавлиним криком в далині і знов паде до ніг журба осіння іржавим листям на сухій землі. Ну де, скажіть, те щастя загубилось і де, скажіть, блукає та весна? А [...]