Увійти

Ви ще не тут? Так ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Хочете зробити це?

Бути атеїстом не соромно!

Доволі рідко можна знайти людину, яка б твердо могла назвати себе атеїстом, через те, що це слово сприймається більше як лайка та образа, ніж як форма світогляду і навіть багато вчених намагаються уникати такого визначення, намагаючись замінити його на більш прийнятне агностик.

Насправді, у чому ми і будемо переконуватись далі, більшість людей у сучасному суспільстві є атеїстами, але не розуміють цього, бо вкладають у це поняття значення, яке використовувалось середньовічною інквізицією і було на кшталт поняття ворог народу в СРСР.

Та перш ніж говорити про атеїзм, слід сказати декілька слів, що ж власне таке теїзм, який він заперечує, щоб мати більш широке уявлення про це поняття. Отже, теїзм це віра у те, що світ був створений і керується волею ідеальної істоти, яка є всемогутньою, всюдисущою і всезнаючою особистістю.

Слід зазначити, що далеко не усі релігійно-філософські концепції створення світу є теїстичними, оскільки ключовою відмінністю теїзму є його віра у божественне втручання у світ і відрізняється як від пантеїзму, де бог розчинений у світі і є чимось на кшталт розумної матерії, а також від деїзму, де бог спланувавши світ повністю довершеним не має потреби якось впливати на нього, тобто він ніяк у світі себе не проявляє і тому є трансцендентним йому.

Атеїзм нейтрально ставиться до пантеїзму і деїзму (часто християнська церва відносила ці напрями до атеїстичних) тому, що ці напрямки не мають предмету критики, оскільки бог себе там ніяк не проявляє (окрім певних філософських доказів того, що він мусить бути) і таким чином ніщо не заважає вивчати світ, як такий, що керується власними законами.

Предметом критики атеїзму є саме теїстичне бачення, де бог, як надприродна сила постійно впливає на природний хід подій і змінює його так, як йому заманеться. Тому коли атеїстам закидають, що вони не можуть довести неможливість існування бога, вони вказують на те, що усе в світі має природне походження і не може бути пояснене якимось надприродним втручанням.

З цієї причини поширення атеїзму зростає в тій мірі у якій розвивається наука, оскільки все більше і більше явищ природи пояснюється нормальним ходом закономірностей у природі, законами фізики, хімії, біології, соціальних дисциплін і т.д., які раніше трактувались, як божа воля.

Так, наприклад, теїстичне бачення створення Землі, поступово були замінені на наукове бачення формування об’єктів Сонячної системи, теїстичне бачення створення людини було витіснене виникнення людини із тваринного світу в процесі еволюції і т.д.

Отже, атеїстом є людина, яка зіштовхнувшись із невідом явищем чи предметом намагається пояснити його природне походження тобто нормальним закономірних ходом речей, а не волею трансцендентної надприродної істоти, атеїст це той, хто усе, що здається надзвичайним відносить просто до незрозумілого, але безумовно такого, що можна пояснити вивчивши його у майбутньому.

У зв’язку із цим хотілся б запитати, багато ви знаєте людей, які зазвичай пояснюють речі втручанням вищої сили? Всі більш менш адекватні люди перш за все шукают раціональне об’єктивне пояснення, бо всі більш менш адекватні люди є атеїстами, тому бути атеїстом не соромно.

Сподобалось? Поділись з друзями!

livejournal Бути атеїстом не соромно!
googleplus Бути атеїстом не соромно!
mailru Бути атеїстом не соромно!
odnoklassniki Бути атеїстом не соромно!
yandex Бути атеїстом не соромно!

Переглядів: 1,352

Авторська довідка
nirvanus
avatar

Думок: 271

  1. 251
    avatar статистика nirvanus коментує:

    До nikolay:

    Аж ніяк не конкретні! Спростовується сама можливість існування подібних “детермінант”.

    Конкретні, бо мисляться лише у рамках моделі квантової теорії та загальної фізичної картини світу, яка не є такою, що вичерпує усе суще. Тому і спростовується можливість, як Ви вірно зауважили лише подібних детермінант, а не будь-яких, бо принципово неможливо передбачити можливості нової наукової парадигми, яка зможе пояснити те, чого зараз не пояснює квантова механіка.

    Фізика має ще безліч не вирішених проблем, а Ви говорите так, наче квантова механіка вичерпує собою усе можливе знання і тим самим доводить принципову неможливість додати нові знання, бо ж інакше неможливо довести принципову безпричинність.

    Квантова механіка показує, як ці закономірності виникають із принципової безпричинності, коли число подій і число об’єктів зростає до макроскопічних величин.

    Ви інтерпретуєте це так, як Вам заманеться, проте насправді нічого подібного квантова механіка не показує. Електрон не має свободи волі і не скаче куди йому заманеться, просто по законам причинності мікроскопічні обєкти виявляються значно менш стабільними ніж макрообєкти, тому й не вписуються у жодну з існуючих моделей поведінки.

    Теологи завжди хапалися за слабкі місця науки і негайно заповнювали їх богом, проте завжди нові відкриття витісняли бога з області, яка раніше була погано вивчена і запевняю Вас, так буде й надалі. Нещодавно, наприклад, Папа римський визнав теорію еволюції і засудив креаціонізм, а в 1992 році Ватикан навіть визнав, що Земля обертається навколо Сонця!

  2. 252
    avatar статистика nikolay коментує:

    Ви говорите так, наче квантова механіка вичерпує собою усе можливе знання і тим самим доводить принципову неможливість додати нові знання, бо ж інакше неможливо довести принципову безпричинність.

    Нове знання повинно не суперечити старому. Ця вимога вже накладає обмеження на можливі розширення квантової теорії і квантової картини світу, з її поняттям про безпричинність подій на мікрорівні.

    Електрон не має свободи волі і не “скаче” куди йому заманеться,

    Про свободу волі електрона і про його примхливу вдачу я не сказав ні слова.

    по законам причинності мікроскопічні об’єкти виявляються значно менш стабільними ніж макрооб’єкти

    Електрон є цілком стабільною частинкою, як і фотон. А причинність у цьому Вашому твердженні зовсім ні до чого: яке відношення має причинність до стабільності? Під стабільністю Ви мабуть маєте на увазі щось своє.

    нові відкриття витісняли бога з області, яка раніше була погано вивчена і запевняю Вас, так буде й надалі

    Роль пророка невдячна. А якщо так буде, як Ви кажете, то це досить скучно. З Богом відкриваються ширші горизонти.

  3. 253
    avatar статистика nikolay коментує:

    Ніби навмисно для Вас, мою увагу привернула передмова до книжки Квантовая механика и интегралы по траекториям. Дивіться, як розцінюють фізики можливості подальшого розвитку теорії і які шляхи вважаються тупіковими.

    Резкий переход от привычной картины классических траекторий к описанию, в котором точечная частица в каждый момент времени характеризуется целой функцией и с определенной вероятностью может быть обнаружена в любой пространственной точке, как правило, вызывает затруднения в понимании. Часто у студента еще довольно долгое время остается подозрение, что квантовая механика — это лишь некоторое искусственное построение, временная замена более глубокой теории, в которой удастся снова вернуться к, казалось бы, естественной картине, когда частица в каждый момент времени занимает вполне определенное положение и имеет вполне определенную скорость.
    Даже беглый просмотр огромного потока писем с прожектами различных новых теорий, поступающих в научно-исследовательские организации, показывает, что значительная их часть имеет в своей основе именно такое подозрение, превратившееся в настойчивую уверенность автора.

    Остается, конечно, важный вопрос: является ли вероятностная интерпретация квантовой механики единственно возможной. Независимо от будущего ответа выяснение этой проблемы требует какого-то обобщения с выходом за рамки современной квантовой теории. Обобщения такого рода в настоящее время еще не существует.
    Вполне возможно, что в будущем нам придется существенно изменить известные сейчас законы квантования; однако представляется очень маловероятным, чтобы это изменение было связано с отказом от вероятностного описания микроявлений. Наоборот, есть все основания ожидать, что в изучении микромира по мере перехода ко все меньшим масштабам расстояний и времени роль вероятностного элемента будет возрастать.

  4. 254
    avatar статистика nirvanus коментує:

    До nikolay:

    Ви плутаєте поняття вірогідності з безпричинністю, бо я якраз не заперечую вірогідність, яка навпаки не лише не є безпричинною, але тільки й можлива у причинному звязку. Вірогідність означає, що збудеться те чи інше наперед відоме передбачення, яке зумовлене причиною, саме тому коли ми кажемо, що щось вірогідне, то маємо на увазі, що є підстави (причини) вважати його можливим.

    Навпаки, коли ж ми говоримо про безпричинність, то не може бути й мови про якусь вірогідність, бо коли немає причини, то можливо усе, тобто немає нічого вірогіднішого чи навіть просто вірогідного. Коли ми говоримо про вірогідність у квантовій теорії, то розуміємо під цим однакову можливість знаходитись як в одній так і іншій точці простору, а не про безпричинність, яка означала би усе що завгодно, наприклад, можливість раптового перетворення кванта у чорну діру, проте такої вірогідності немає, бо немає цьому причин.

  5. 255
    avatar статистика nikolay коментує:

    коли ж ми говоримо про безпричинність, то не може бути й мови про якусь вірогідність, бо коли немає причини, то можливо усе

    Це Ви щось плутаєте або неправильно користуєтесь термінами. Безпричинність зовсім не означає, що можливо все. Найпростіший варіант коли є дві і тільки дві можливості, і квантова система реалізує одну з них. Безпричинність в даному разі означає, що немає ніякої причини, яка б зумовила зроблений системою вибір. Наприклад, розділимо екран на дві половини ліву і праву. Фотон після дифракції може бути зареєстрований або на лівій половині, або на правій, третього не дано. Не існує ніякої причини, завдяки якій відбудеться одна з цих подій, а не інша (а все ж таки одна з них відбудеться обовязково). Такий зміст вкладають в цьому разі в поняття безпричинності.

    Коли ми говоримо про вірогідність у квантовій теорії, то розуміємо під цим однакову можливість знаходитись як в одній так і іншій точці простору

    Це також сказано неточно. Є деяка міра для кількісного оцінювання можливості знаходитись в різних точках простору імовірність, саме вона й обчислюється в теорії, і вона зовсім не повинна мати одне й те ж значення для різних точок, навпаки, вона є деякою функцією точки простору (в найпростішому випадку).

  6. 256
    avatar статистика nirvanus коментує:

    До nikolay:

    Це Ви щось плутаєте або неправильно користуєтесь термінами.

    Знову ж таки вірогідне значить можливе, а не вірогідне не можливе. У Вас же виключена всіляка можливість, а це уже не науково, бо відсутність причинності означає принципову неможливість пізнати такий обєкт.

    З іншого боку квантова механіка заперечує фаталізм, як безперечну зумовленість якоюсь причиною, який має місце у християнській релігії. Оскільки бог єдиний хто усе наперед знає і єдиний хто може усе змінити, то усе строго детерміноване його волею і не може бути ніяких випадковостей.

    Детермінізм же як такий допускає існування полі варіантності, тобто можливості різноманітного розвитку подій, але наголошує на тому, що вони відбуваються у загальному причинному звязку, бо можливість як уже було сказано є зумовленістю причиною в протилежність до неможливості, яка є не зумовленістю, а, відтак,такою, що випадає із загального причинного звязку.

    Не існує ніякої причини, завдяки якій відбудеться одна з цих подій, а не інша (а все ж таки одна з них відбудеться обов’язково). Такий зміст вкладають в цьому разі в поняття безпричинності.

    Причина існує, але вона полі варіантна, тобто дозволяє не єдиний можливий, а декілька можливих сценаріїв розвитку подій і навіть виконання усіх сценаріїв одночасно. Обмеженість вибору варіантів означає детермінованість, бо ніяк інакше неможливо пояснити, чому саме ці варіанти передбачаються, а не інакші, наприклад, чому фотон опиняється або на лівій половині або на правій, а не перетворюється на чорну діру чи поводить себе ще якимось чином, що можна було б назвати аномальним, дивовижним, справді безпідставним.

  7. 257
    avatar статистика nikolay коментує:

    Обмеженість вибору варіантів означає детермінованість,

    Будьте послідовні. Слово обмеженість тут дуже доречне, і, раз Ви його знайшли, то кажіть так: Існування кількох варіантів означає обмежену детермінованість. А обмеженість вибору варіантів означає обмежену випадковість (або обмежену безпричинність, якщо Вам так більше до вподоби, бо просто безпричинністю Ви хочете називати ситуацію, коли все можливо, навіть перетворення на чорну діру чи щось подібне, ну й називайте, тільки вчасно пояснюйте свою термінологію).

    Детермінізм же як такий допускає існування полі варіантності, тобто можливості різноманітного розвитку подій, але наголошує на тому, що вони від��уваються у загальному причинному зв’язку,

    Це просто улюблена філософами гра словами, бо Ви ж не зможете пояснити, що таке загальний причинний звязок, дуже вже нестроге поняття, під яке можна підвести все, що завгодно. Якщо дотримуватися строгої термінології, то наявність хоча б двох варіантів означає порушення детермінованості. Так з точки зору фізиків, які звикли до більшої строгості, ніж філософи.

    Оскільки бог єдиний хто усе наперед знає і єдиний хто може усе змінити, то усе строго детерміноване його волею і не може бути ніяких випадковостей.

    Бог має можливість і владу віддати частину своїх повноважень створеним його волею істотам, зокрема людині.

  8. 258
    avatar статистика nirvanus коментує:

    До nikolay:

    Якщо дотримуватися строгої термінології, то наявність хоча б двох варіантів означає порушення детермінованості

    Якщо дотримуватися строгої термінології, то що таке бог? Поясніть так, щоб це було строго й однозначно, так, щоб не виникало жодних питань щодо його природи, а інакше, це просто улюблена філософами гра словами.

    Немає також строгості у вірогідності про яку ми говоримо, оскільки коли можливо багато варіантів, то про яку строгість можна говорити. То чи справедлива тепер Ваша вимога строгості термінології?

    А щодо полі варіантності, то Ви просто за деревами не бачите лісу. Якщо здійснюється бодай одна подія з вірогідних, то це вже вказує на причину, бо ми якраз й визначаємо вірогідне за причинним звязком (якщо це не так, то звідки ми знаємо, що одне вірогідне, а інше ні?).

    Бог має можливість і владу віддати частину своїх “повноважень” створеним його волею істотам, зокрема людині.

    Немає ніякої випадковості у цьому, бо він усе знає на перед, тобто на всьому уже лежить фатум. Абсолютне знання майбутнього (яке, звісно, неможливе в науці), яке начебто належить богу означає, що не може бути нічого випадкового й творчого вже наперед відомо, що має бути і що буде.

  9. 259
    avatar статистика nikolay коментує:

    Якщо здійснюється бодай одна подія з вірогідних, то це вже вказує на причину,

    А якщо здійснюється тільки одна подія з багатьох вірогідних, і в кожному разі ця подія інша, в абсолютно тотожних умовах, то це вказує на відсутність причини. (Тим більше, коли є математичний і експериментальний доказ, що цю подію принципово неможливо наперед вказати).

    звідки ми знаємо, що одне вірогідне, а інше ні?

    Фізика експериментальна наука. Експеримент показує, що електрон не перетворюється на чорну діру, коли летить від джерела до екрану, тому така можливість не розглядається, як і багато інших можливостей, які Ви могли б вигадати.

    Немає ніякої випадковості у цьому, бо він усе знає на перед, тобто на всьому уже лежить фатум. Абсолютне знання майбутнього (яке, звісно, неможливе в науці), яке начебто належить богу означає, що не може бути нічого випадкового й творчого – вже наперед відомо, що має бути і що буде.

    Вам би почитати Смысл творчества Бердяєва . Один з його тезисів Бог вимагає від людини творчості. Творіння світу продовжується, і людина приймає в ньому участь, творить разом з Богом. Більш фізичний погляд на проблему, побудований на квантовомеханічній картині світу, знайдете в роботах М.Б. Менського, зокрема Человек и квантовый мир.

  10. 260
    avatar статистика nikolay коментує:

    Якщо дотримуватися строгої термінології, то що таке бог? Поясніть так, щоб це було строго й однозначно, так, щоб не виникало жодних питань щодо його природи, а інакше, “це просто улюблена філософами гра словами”.

    Коли ми говоримо про Бога, то йдеться про щось таке, що вище людини. Тому строгість тут неможлива.

    Немає також строгості у вірогідності про яку ми говоримо, оскільки коли можливо багато варіантів, то про яку строгість можна говорити. То чи справедлива тепер Ваша вимога строгості термінології?

    Справедлива. Про строгість можна говорити незалежно від числа варіантів. Хвильова функція описує їх всі.

  11. 261
    avatar статистика nirvanus коментує:

    До nikolay:

    А якщо здійснюється тільки одна подія з багатьох вірогідних, і в кожному разі ця подія інша, в абсолютно тотожних умовах, то це вказує на відсутність причини. (Тим більше, коли є математичний і експериментальний доказ, що цю подію принципово неможливо наперед вказати).

    Ця подія завжди одна й та сама переміщення у просторі, змінюється лише точка падіння. По друге тотожність умов не можливо передбачити, коли ці умови не відомі, усе це існує лише в рамках певної парадигми відомого, але Ви це не здатні зрозуміти.

    Експеримент показує, що електрон не перетворюється на чорну діру, коли летить від джерела до екрану, тому така можливість не розглядається, як і багато інших можливостей, які Ви могли б вигадати.

    Ви вирвали фразу із контексту, бо вона означає дещо інше, те, на що Вам незручно відповідати. Малось на увазі, що звідки ми знаємо, що саме це, а не інше вірогідне. Це показує експеримент, результати якого повторюються, але чому відбувається саме так, а не інакше, якщо немає ніякої на те причини?

    Один з його тезисів – Бог вимагає від людини творчості

    Ця фраза тут взагалі ні до чого. Якщо бог усе знає на перед, то не може бути ніякої творчості, на всьому лежить фатум невідворотності.

    Коли ми говоримо про Бога, то йдеться про щось таке, що вище людини. Тому строгість тут неможлива.

    Коли ми говоримо про вихід з існуючої парадигми мислення, то це також вище того, що людина знає наразі, але Ви розумієте це лише тоді, коли це стосується бога. Те саме стосується загального причинного звязку, який неможливо звести до якось одного строгого терміну, але який, тим не менше, дає розуміння єдності світу, що розвивається по законам необхідності.

    Справедлива. Про строгість можна говорити незалежно від числа варіантів. Хвильова функція описує їх всі.

    Строгість вказує на конкретну єдину причину, а вірогідність це уже по визначенню не строгість.

  12. 262
    avatar статистика nikolay коментує:

    Ця подія завжди одна й та сама – переміщення у просторі, змінюється лише точка “падіння”

    Ви можете в різних місцях екрану розмістити датчики, які, після попадання електрона, будуть викликати такі події, яких вам захочеться, наприклад, вибух бомби, якщо електрон попав в ліву частину екрану, і спалах лампи, якщо він попав в праву ч��стину. (Див. широко відомий мислений експеримент кіт Шредінгера).

    тотожність умов не можливо передбачити, коли ці умови не відомі, усе це існує лише в рамках певної парадигми відомого

    Ви, такою постановкою питання, намагаєтесь в завуальованій формі протягти ті самі приховані параметри, неможливість яких уже доведена. Дійсно, логіка тут така: якщо в тотожних умовах відбуваються різні події (різні результати експерименту), то чи не може це бути наслідком того, що ми тільки вважаємо умови тотожними, а насправді вони відрізняються? Чим відрізняються? Очевидно, значенням якогось параметра, якоїсь фізичної величини, про яку ми нічого не знаємо і не вміємо її міряти, тобто, власне, невідомого (прихованого) параметра. Якщо б це було так, то виконувались би нерівності Белла, а насправді вони порушуються, чим і доводиться, що наше припущення (про існування такої фізичної величини) хибне.

  13. 263
    avatar статистика nikolay коментує:

    Ви вирвали фразу із контексту, бо вона означає дещо інше, те, на що Вам незручно відповідати. Малось на увазі, що звідки ми знаємо, що саме це, а не інше вірогідне. Це показує експеримент, результати якого повторюються, але чому відбувається саме так, а не інакше, якщо немає ніякої на те причини?

    Ну дуже ж просто! Є причини на те, щоб електрон був емітований джерелом, на те, щоб він полетів у бік екрану, на те, щоб він попав у якусь точку екрану, на все це є причини. А ось на що немає причини: на те, щоб він попав саме у дану, а не іншу точку екрану. Ніхто ж не заперечує причинність взагалі, вона порушується в строго визначених аспектах дійсності.

  14. 264
    avatar статистика nikolay коментує:

    Я:

    Один з його тезисів – Бог вимагає від людини творчості

    nirvanus:

    Ця фраза тут взагалі ні до чого. Якщо бог усе знає на перед, то не може бути ніякої творчості, на всьому лежить фатум невідворотності.

    Я саме тому і посилаюся на Бердяєва, що не зможу краще нього розробити цю насправді дуже складну проблему. Фатум невідворотності постає зовсім в іншому світлі, якщо ми усвідомимо, що для Бога всі нескінченні варіанти подій існують як реальні, а поділення їх на здійснені та можливі, але не здійснені, це результат нашої власної точки зору і, таким чином, існує тільки для нас. Дивіться роботи М.Б. Менського, зокрема, його розширений принцип Еверетта.

  15. 265
    avatar статистика nikolay коментує:

    Строгість вказує на конкретну єдину причину, а вірогідність це уже по визначенню не строгість

    Строгість: хвильова функція підкоряється певному диференціальному рівнянню (Шредінгера чи іншому) і може бути обчислена з будь-якою точністю.

  16. 266
    avatar статистика nikolay коментує:

    Коли ми говоримо про вихід з існуючої парадигми мислення, то це також вище того, що людина знає наразі, але Ви розумієте це лише тоді, коли це стосується бога. Те саме стосується загального причинного зв’язку, який неможливо звести до якось одного строгого терміну, але який, тим не менше, дає розуміння єдності світу, що розвивається по законам необхідності.

    Йдеться про непорівнянні речі: з одного боку Бог, з другого парадигма мислення. А стосовно загального причинного звязку це просто філософська лірика. Закони необхідності взагалі тавтологія.

  17. 267
    avatar статистика nirvanus коментує:

    До nikolay:

    Спеціально почитав дещо про принцип Гейзенберга, який ліг в основу квантової невизначеності. Я зрозумів чому принципово неможливо визначити положення частинки, навіть за допомогою прихованих параметрів. Річ у тім, що на об’єкт вивчення відразу накладається як властивості частинки та і властивості хвилі. Властивості частинки полягають у тому, що ми можемо сказати де вона знаходиться в даний проміжок часу, проте як частинка вона позбавлена імпульсу й навпаки, як хвиля квантовий об’єкт має імпульс, проте позбавлений характерного розташування у просторі.

    Річ зовсім не в безпричинності, а в тому, що квантовий об’єкт одночасно проявляє себе і як частинка і як хвиля. Коли ми намагаємось одночасно визначити імпульс і положення у просторі, то виходить, що один й той самий об’єкт знаходиться й не знаходиться в декількох місцях одночасно (кіт Шреденгира), тобто веде себе одночасно і як хвиля і як частинка.

    Якщо ми спробуємо визначити на якій частині екрану знаходиться об’єкт, то принципово не зможемо визначити, який саме об’єкт фіксуємо до й після виміру його імпульсу, бо принципово неможливо одночасно визначити імпульс і положення квантового обєкту.

  18. 268
    avatar статистика nirvanus коментує:

    До nikolay:

    Я саме тому і посилаюся на Бердяєва, що не зможу краще нього розробити цю насправді дуже складну проблему

    Посилання на іншого автора завжди свідчить про нерозуміння власних положень. Як Ви можете стверджувати, що це так, коли не розумієте цього?

    Нескінченні варіанти подій і т.д. це все пуста метафізика, а насправді кожен послідовний християнин повинен заплутатись в протиріччі між свободою волі, яку начебто бог дав людині й знанням богом майбутнього, що веде до фаталізму.

  19. 269
    avatar статистика nikolay коментує:

    Нескінченні варіанти подій і т.д. це все пуста метафізика

    Це перш за все фізика, завдяки чому та метафізика отримує надійну опору. Це досить нова галузь, хоч Еверетт опубліковав свою роботу ще в 1957 році. Час її настав тільки в наші дні і переважно завдяки розробленню ідеї квантового компютера (зараз це модно).

    кожен послідовний християнин повинен заплутатись

    Бути християнином це праця. Все життя розплутуємося. А хіба в інших галузях (наукових, філософських) немає складних проблем і протиріч?

  20. 270
    avatar статистика nikolay коментує:

    Річ зовсім не в безпричинності, а в тому, що квантовий об’єкт одночасно проявляє себе і як частинка і як хвиля

    Це і спричиняє безпричинність.

  21. 271
    avatar статистика nirvanus коментує:

    До nikolay:

    Це і спричиняє безпричинність.

    Це не безпричинність, а неможливість визначити конкретну точку падіння у звязку з двоїстою природою квантового обєкта. Хвиля сама по собі означає не певне місце в просторі, а певну єдність точок простору, єдність проходження єдиного імпульсу.

    Бути християнином – це праця. Все життя розплутуємося. А хіба в інших галузях (наукових, філософських) немає складних проблем і протиріч?

    Є і в інших науках, проте суттєва різниця у методі дослідження світу, оскільки християнський догматизм не дозволяє гнучкості мислення, бо ставить вимогу виходити із беззаперечних тверджень, які не можуть бути поставленні під сумнів.

*
*
:) :( ;) :cry: :-D :roll: 8-O :funny: :oops: :-o :crazy: :flirt: :evil: 8) :-| більше »