В новому році все по-новому

Кожного року під кінець грудня кожен з нас так чи інакше підбиває підсумки року, що минув і складає плани на наступний. Хтось в голові, хтось в записниках чи щоденниках.  В тих підсумках зазвичай є все те, чого ми досягли в минулому році, якісь свої заплановані маленькі чи великі цілі, якісь дрібниці, які ми купили, якісь подорожі і нові враження, які ми здійснили, якісь особисті перемоги і звісно те, чого нам вдалось навчитись протягом року що минув.  І в планах на наступний неодмінно в кожного є те, чого хочеться навчитись в наступному році.  Хтось хоче навчитись робити орігамі, хтось – гри на гітарі, хтось ще водінню авто, хтось інший хоче навчитись бути стриманішим, хтось планує підкорити шедеври японської кухні. Кожен з нас хоче чогось навчитись. І ніхто, абсолютно ніхто не думає про те, як багато вартувало б розівчитись в наступному році.

Комусь вартувало б розівчитись жити за шаблонами, за чужими стандартами, які суперечать справжнім власним бажанням. А то так часто ми приймаємо чужі думки за власні. І не розрізняємо, що насправді нав’язане нам, а що є плодами власної фантазії.

Комусь вартувало б розівчитись егоїстично думати тільки про свої бажання. Бо деколи варто зробити і комусь добро. Воно тоді і назад повернеться.  Хоча в егоїзмі, як такому, немає нічого поганого, якщо він включає любов до себе, але не виключає любов до інших.

Комусь вартувало б розівчитись боятись. Боятись своїх прагнень, своїх бажань, амбіцій.  Боятись людей, чогось нового і незвіданого, чогось нестандартного. Розівчитись боятись і так і не спробувати через свій страх так багато всього цікавого: стрибнути з парашутом, поїхати автостопом кудись по Європі, придбати домашнього улюбленця, який може стати найвідданішим другом, відвідати якусь екзотичну країну, про яку вже наслухались тисячі страшних історій, відкритий власний  бізнес чи сказати керівництву все, що ви про нього думаєте. 

Комусь вартувало б розівчитись лукавити. Не тільки перед іншими, а й перед самим собою. Багато з нас так натхненно обманює себе, переконуючи в тому що так буде краще, і зовсім не слухаючись того, що підказує не розсудливий мозок, а інтуїція чи навіть серце.

Комусь вартувало б розівчитись ненавидіти. Владу, підлих людей, переповнені маршрутки, податкову службу, бабусь під під’їздами, ціни в супермаркетах, політичних діячів, погану погоду. А натомість більше любити і насолоджуватись приємними моментами. Цінувати маленькі радощі, дорогих рідних людей, щирих друзів.  Тішитись приємними покупками, настанням Нового року, пухнастим снігом і гарячим глінтвейном затишними вечорами. Навколо нас щодня є так багато речей, які можуть дарувати нам стільки радості. А ми їх розівчились помічати.

Новий рік – це завжди щось нове. З чимось ми прощаємось, щось залишаємо в минулому році, щось хороше за вуха перетягуємо в наступний. І обіцяємо собі, що в новому році все буде неодмінно з чистої сторінки. І подумки складаємо плани. То може варто десь внизу в тому переліку дописати і те, чого нам варто в Новому році розівчитись? І дозволити собі бути нарешті по-справжньому щасливими?

Усім Вам щастя в Новому році! Веселого Різдва!