Тобі…………

Мене обіймають чотири стіни
Чотири стіни чужої кімнати.
Самотнії ранки, бездумнії дні
Холоднії ночі, пусті вечори

Душа, що завмерла в чеканні
Десь там, десь далеко, ще час…
Ще час, що настане в зігнанні
Що тіло обрало, а розум погас.

А як тремтіло від думок,
І як світились очі
У ті хвилини, що були
Коли був зі мною ти.

Той місяць, що зберіг таємницю мою
І плинний Дніпро, що тихо зітхав
Як дивились вони, на обриси тіл над водою
В моменти щастя, коли ти мене обіймав.

Збентежене все, що живе у мені
І збились із ритму встановлені дні
Перевернуто світ, мій внутрішній рай
Душа сказала серцю – відчувай!

Мовчання, що кричить
І говорить безліч слів
Так дивно стало жить…..
Ти все змінив!