За: Липень 2011

Соня вийшла з хати, перейшла подвір’я і присіла на стару дубову лавку, що стояла під старим крислатим каштаном. Зануривши голівоньку в долоні, гірко заридала. Слова її вітчима ще болісно звучали у вухах: «Ану марш надвір! Ти сліпа? Не бачиш, що в нас гості?..» Від слів вітчима її маленьке серденько затрепетало і забилося, наче крихітна пташка, [...]

* * * Станеску і Лупу сиділи за столом вдома у Клонца і чекали повернення Маґаса з хлопцями. Ще по дорозі додому вони наполягали, щоб заїхати до жандармського посту і повідомити про зникнення Максима Сурдука. Врешті Клонц погодився. Жандарми уважно вислухали їх, сіли на коней і помчали в Горшлог. Невдовзі до Клонца прибули й музиканти [...]

* * * Маґас та Полянчук важко погодились іти на полювання з Клонцом. – Того песиголовця я б ніколи не послухав, побий його грім Божий, та жаль мені Максима Сурдукового, я добре розумівся з його батьком, царство йому небесне. Та й оце панство приїхало до нього аж з Клужу, тож не осоромимо хлопця, – сердито [...]

* * * Після того, як Дмитро Юфурко повіз професора Станеску до Сурдуків, а професор Лупу, студенти і всі хатні полягали спати, Клонц вийшов на подвір’я і сів на корито біля криниці, очікуючи повернення свого наймита. – А Бог би тебе побив! – голосно закляв він, навіть сам не знаючи, кого проклинає, професора Станеску чи [...]

* * * Зовсім інша атмосфера панувала в хаті Сурдуків. Анна Сурдучка, як і Клонц, не зна-ходи-ла собі місця, але з радості. Спо-чатку вона страшно хвилювалася, як воно буде, якщо ті Максимові пани приїдуть до них, а не до Клонца, бо Максим казав, що й таке може бути, що професор Станеску з дочкою но-чуватимуть в [...]

* * * В ту суботу, коли мали приїхати гості з Клужу, поїзд до Коштіля не ходив, бо лагодили залізницю, тому Максим з Андрієм вирушили возом ще на зорі. Не доїжджаючи до Сігета, їх обігнав Клонц двома візками, одним поганяв сам, а другим, позиченим від нотаріуса, поганяв Дмитро Юфурко, який служив у Клонца. Поруч старого [...]