Путівник
-
Резонансні дописи
-
Чуй Кажи
- kvasolka
Стаючи на коліна, т » - kvasolka
І в ніч коли ... » - duvnuj
І в ніч коли ... » - kvasolka
І в ніч коли ... » - duvnuj
І в ніч коли ... » - vladushka
*** » - Адміністратор
*** » - Зоряна
Чергова, але персон » - duvnuj
Чергова, але персон » - Олег Баран
Давай почнемо все з » - Зоряна
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - Марія-Анна Дроцюк
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Честь » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - Helga Hudilich
Давай почнемо все з » - duvnuj
Стаючи на коліна, т » - Марія-Анна Дроцюк
Стаючи на коліна, т » - Олег Баран
Стаючи на коліна, т » - Олег Баран
Давай почнемо все з » - Адміністратор
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - Зоряна
Стаючи на коліна, т » - duvnuj
Розруха » - Адміністратор
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - Світлана Сич
Розруха » - duvnuj
Стаючи на коліна, т » - duvnuj
Розруха » - duvnuj
Розруха » - duvnuj
Алюзія дня » - Марія-Анна Дроцюк
Білою кавою з листк » - Марія-Анна Дроцюк
Давай почнемо все з » - Марія-Анна Дроцюк
Моя ти вічність... » - Марія-Анна Дроцюк
Тебе, моє серце, ко »
- kvasolka
Інформаційний партнер
За: 2010
Вбиті надії…
Сумно як ніколи, А що робити? Ніби серце розкололи- Нема сил любити. Хочеться тепла і ласки, Ніжності й розуміння, А у відповідь-дурні відмазки Виривають почуття з корінням. Марні надії На світле кохання… Вбиті мрії, Таємні бажання…
«Ні сам дідько не впізнає…»
Панько, Данько та Яцько – друзі нерозлийвода! А побратала їх недоля, бо «знайся віл з волом, а кінь з конем», як в тій пословиці. І з ким же іншим міг побрататися клишавий Панько, як не з горбатим Даньком, а заїканому Яцьку куди подітися? Прилучився до кумпанії і гайда легінити! Такі собі, як «три царі» з [...]
Новорічний ангел
За вікном падав лапатий-лапатий сніг. Дерева у садку стояли пухнасті і, коли примружити очі, можна було побачити на них дивні казкові квіти,які мінилися у жовтавому світлі вуличних ліхтарів, що пробивався крізь густу снігову завісу. Під самим вікном, прибрана різнокольоровими ліхтариками, стояла ялинка. Її також накрило снігом, а іграшки, що прикрашали розлогі віти,заховалися під сніговою ковдрою [...]
Хрестовий похід
Венеціанським шовком впав на ніжні білі плечі Світанок пурпуровими хмаринами Аврори. Вона спустошує свій золотисто-срібний глечик, Росою прикрашаючи, мов перлами, простори. Лиш тільки сонце залило румянцем небосхил, І кинуло свої криваві промені в вікно, Прокинувся мій сокіл, і підвівся, наче пил, Що вітром підхопило й понесло веретеном. Сама не спала я вночі, бо знала дуже [...]
Секс як зброя
Секс (лат. sexus — стать, статеві відносини) — діяльність людей і тварин, спрямована на задоволення статевого потягу, у вузькому сенсі коїтус. Секс є однією з основних фізіологічних потреб організму поряд із їжею і сном, що зумовлено інстинктом розмноження. Вікіпедія. Вже бачу іронічну посмішку на ваших обличчях, мовляв, знайшла що пояснювати. Спеціально дала цю цитату з [...]
Всі на екскурсію!!!!
Зважаючи на те, що відкликнулись бажаючі на екскурсію “Підземелля древнього Львова” вирішила провести запис окремою темою, щоб не офтопити в іншій. Інформація: “Шанувальників старовини запрошуємо зануритися в таємничий світ трьох найцікавіших львівських підземель. Ви зможете побачити підземелля колишнього костелу Петра і Павла ордену єзуїтів в який Ви потрапите через барокові ковані двері, оглянете рештки княжих [...]
Зустріч
Привіт, як справи? О, усе чудово? Як рада чути я, що все так склалось! Розповідай. “Амурні справи”? Знову? …як жаль, що я з тобою не зосталась… Ні, ні, нічого не казала я, Лиш хочу знати, як у тебе справи, Як зветься нова пасія твоя? О, дивина, ім’я яке цікаве! Спасибі, теж чудово виглядаєш: Стрункий, підтягнений, [...]
Мій
А дощ цілує моє волосся, мої губи, мої очі, обіймає своєю холодною любов’ю. А я хочу йому віддатись, обіймати його, кохатись з ним. Бо він – мій Єдиний. Він завжди вгадує мій настрій, знає, чого я хочу, посміхається мені, прогулюється зі мною. Любить мене. Господи, як я хочу бути з ним! З ним, завжди, вічно, [...]
Морок
Вона прийшла до тями від холоду і болю, який пронизував її наскрізь. Хотілося закричати, але думка, що блискавкою сяйнула у тяжкій голові, прикувала страхом до вологої землі. Боялася поворухнутися, щоб не привернути на себе увагу. Так і лежала, прислухаючись до мороку. Було зовсім тихо, як буває перед світанком, або коли хтось помирає. А вона не [...]
Ковбурові колядники
КОВБУРОВІ КОЛЯДНИКИ Чи може бути на світі щось радіснішого і веселішого від Різдвяних Свят? Ані й не говоріть! Яка то радість, коли над селом пролунає «Нова ра-а-а-адість стала… Яка не бува-а-а-ла…», а від дверей до дверей ходять колядники з колядою… Спочатку, ще звечора, колядують діти із звіздою, а опісля вже й леґіні гуртуються і [...]
Легенди Львова
Не знаю – чули ви а чи не чули, але з недавнього часу у Львові з’явився ажіотаж довкола однієї книги – Юрія Винничука «Легенди Львова». Що не кажи, але вірно організована рекламна компанія завше досягне своєї цілі. Так от і в мене засіла в думках ідея: не відставати від культурного просвітлення, добути цю книгу, прочитати [...]
Лист без адресата
Мій любий друже… Друг, а може не друг, може хтось більше, аніж лише друг. Ти ніколи цього не дізнаєшся. Тобі напевно і не дуже хочеться це знати. Зрештою, це не є принциповим. Головне що ти є, що ти зі мною, що ти не залишиш, не зречешся, не зрадиш. Чому я так думаю? Бо я хочу [...]
Зайчик Антошка. Новий рік
Прийшов грудень… на Спільноті випав сніг… час готуватися до Нового року. У зайчика Антошки з’явилася мрія — стати справжнім юристом. Він зібрав найнеобхідніші речі (барабан і фен) та попрямував до Юридичного лісу. На самій опушці лісу зайчик побачив статую Феміди в білому (Снігової Феміди) — богині, якій поклоняються всі справжні юристи [1]. Тож, Антошка зняв [...]
Пристрій “чоловік”. Коротка інструкція користування.
Всі ми, жінки, мусимо визнати, що по суті своїй є загарбницями, одноосібницями і владичицями. Але співіснування з чоловічим родом світу цього змусило нас старанно приховати владні нотки нашого характеру. З повік-віків чоловіки неприховано і егоїстично критикували і утискали жіночий рід. На що жінки мужньо скорялись. До пори – до часу. Але даний період історії дав [...]
Десь…
Десь чути ехо ліхтарів, Іскриться полум”ям туманним Той сніг, що вчора налетів, Сьогодні змерз, завтра розтане. Шумить десь тиша в глухоті, Дрімає навпочіпки втома, а синій вечір й поготів, Кричить повітря невагоме. Байдужість кістку деь діймає, Крихтить холодний переляк, Долоні серце в кров стискають, Життя прекрасне, чи не так? Проймає мозок зойк пітьми, Куди ж [...]