Життя зіграю дубль за дублем
(по Life – каналу),
Вимога автора: «… без змін оригіналу…»
Строкатість декорацій, тексти, грим…
За писаним сценарієм іду, мов пілігрим.
І день у день проходжу проби,
Та головні отримати не легко ролі.
Вже сотий раз провалюю я сцену -
Ніяк не вгоджу долі – режисеру…
І рік за роком в крик зриваюсь: «Що ж таке?!»
То не вписалася у кадр, то сплутала весь текст.
Костюм не по-сезону. Думок не той формат.
Партнер бездарний.
Не тому в грі поставила я МАТ…
Й не розірвати безстроковий Life – контракт.
Так вчасно пригадається – життя не є театр…
І оправдання не пройде що кепський я актор,
Зійду зі сцени – …
У непам’ять кане роль.
Сподобалось? Поділись з іншими...
Переглядів: 91


Все буде добре…Всі ми граємо погано, не все задумане виконуємо, а прийде час то всі і підемо.
До Олексій Тичко:
звісно все так, ніхто не ідеальний, але завжди хочеться щоб все виходило згідно задуманого
це скоріше в мене така собі самокритика-пародія на власні невдачі
дякую що не оминули увагою
Усі ми граємо одну-єдину роль – ЖИТТЯ і граємо її на жаль посередньо. Нас не стане прийдуть нові “актори” і також будуть фальшивити. Автор ролі чудовий, та режисер паскудний, тому так виходить…
До Алла Грабинська:
все так, залишається одне, підвищувати свій акторський рівень самовдосконаленням