Увійти

Ви ще не тут? Так ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Хочете зробити це?

Зміниться все…

2912 200x300 Зміниться все...

Тримаю твої долоні , і все здається, наче сон

Замерзли від вітру пальці перебираючи саксофон .

Серед замріяних вулиць і одиноких лав

Стоїш біля мене – безумець, з гарячим напоєм із трав.

Останній біжить трамвайчик, сам у свою сплячу путь,

Вже розійшовся майданчик, вулиці злосно метуть.

Ми сидимо просто неба, ти обіймаєш мене

Більшого щастя нетреба, щастя – торкатись тебе!

Музика ночі і вулиць,  в парку старих ліхтарів,

Осінь навіяла суму, стати дорослим ніхто не хотів.

Часу пройде не мало, змінится все навкруги,

Я  підкорю естраду, йому чай принесуть вороги.

Сподобалось? Поділись з іншими...

googleplus Зміниться все...
livejournal Зміниться все...
mailru Зміниться все...
odnoklassniki Зміниться все...
yandex Зміниться все...

Переглядів: 95

Авторська довідка
tolkova
avatar
Життя з подостатком!

Думок: 2

  1. 1
    avatar статистика natalka коментує:

    геніально і просто, – закономірно

  2. 2
    avatar статистика Влада коментує:

    А мені не дуже сподобалось римування…Ріже слух, рядки якось кострубатопобудовані… :-? Але, можливо, я нічого не тямлю в ідеї такого вірша – прошу вибачення за свою критику.

*
*
:) :( ;) :cry: :-D :roll: 8-O :funny: :oops: :-o :crazy: :flirt: :evil: 8) :-| більше »