
Автор фотографії: Katie Tegtmeyer
Я зустрів тебе біля прилавку
Зовсім мокру, неначе кішку.
Ти купляла собі томагавка
І нові шкіряні босоніжки.
А на вулиці дощ періщив,
Захлиналося небо громом
І тоді ще не знав, навіщо
Запросив я тебе додому.
Трошки сексу, багато чаю
Цигарки і рожеві думи
Ти казала, що була у раю
А сама із містечка Суми.
Ти сушила волосся над газом
Проклинаючи світ і негоду,
А я тішився власним екстазом
І хлебтав захлоровану воду
Дощ ущух, стало навіть світліше,
Ми разом розглядали хмарини,
Ти себе вмить відчула вільніше
І призналась, що маєш дитину
Ти кричала, що дуже багата,
Утікаєш від власної тіні,
Твоє хоббі – сокири збирати,
А ночами – валятись на сіні
Все почалося трохи незвично,
Але статись могло навіть гірше,
Тож закінчилось все прозаїчно -
Наостанок – залишились вірші.

нічого собі віршик!!!! круто))) не схоже на інші
З дебютом на УОС!
Дякую. Так, час від часу почитував спільноту (зокрема, поезію), і раптом згадав, що ще у школі та на перших курсах університету також писав вірші. Вирішив показати деякі з них.
в нас тут багацько любителів всіляких поезій.
може ви й статтю надумаєтесь якусь написати
якусь скандальну
Вірш супер!Напевно з життя?;)
Але читати справді дуже легко і цікаво)))
давно не було відчуття, коли нема що сказати)
дуже гарний вірш..
взагалі, вірші називати гарними, можливо і не варто, бо це щось самодостатнє і не вимагає оцінки.
він собі є та й є…
це просто відбиття внутрішнього світу людини і відтак називати вн. світ людини гарним чи негарним – некоректно…
шось мене понесло
Зоряно, Наталко, дякую за теплі слова.
Один уже виклав ось тут: http://webcommunity.org.ua/2010/09/21/kohannya-doc/
Аж захотілося показати ще декілька своїх написаних лівою задньою ногою віршів.
Відверто кажучи, ніколи особливо не виставляв свою “поезію” на загал. Але завжди було цікаво, як вона “відчувається” іншими людьми.
Шкода, що останній вірш був написаний мною років 5 назад. Зараз геть не тягне.
Мені цей вірш найбільше сподобався. Не втомлююсь перечитувати знову і знову. Браво!
Дякую, Лорелеє, завжди приємно читати такі коментарі
А мені приємно, що вам приємно
. Тим більше, що це заслужено.
Ну, і віршик! Живий і без прикрас! Клас!