відпочинок на г.Петрос

В цій статті я розкажу про свій похід на гору Петрос висота якої 2020 метрів над рівнем моря.

І так почну.

Щоб поїхати  в гори ми з другом (Вася так  зати друга) збиралися більше тижня, покі рішили куда їхати, кого зсобою взяти(назбирали десять чоловік), де найти палитки, спальнікі, рубзаки, казанок  ну і інші речі. Вирішили виїхати в суботу повернутись в понеділок. Тут в суботу все почалося поїзд в 8.13 Коломия-Рахів ми цим поїздом мали доїхати в Ясеня і звітти почати свій похід, ну невсьо как сталося як гадалося…

Три знайомих які мали з нами їхати запізнилися на поїзд, так як вони в гори їхали перший раз  ми мусіли їх дочекатися. Тоді ми поїхали на автостанцію на автобус(я дороги автобусом не знав) який відправлявся звідти о 10.50. Так що ми більше двох годин чекали до відправлення. Сіли в цей автобус і поїхалии, їхали десь біля чотирьох годин покі Вася рішив запитати шофера довго ше до Ясенів, відповідь йогошокувала як і нас всіх  -”Ми вже проїхали їх, три зупини назад ” – сказав йому шофер. Суть в тому що ми не просто проїхали ми ще доплатили майже 40 гривень. Але на цьому наші пригоди не закінчилися. Ми зійшли за Квасами  (як ми потім дізналися це десь 13 км від Ясенів) автобус лиш відїхав як один знайомий замітив що він телефон забув в цьому автобусі.  Вирішили що двої їдуть по телефон за автобусом, а решта ідуть у Каси на вокзл (це приблизно до 4 км по асвальті в жару 15-20 кілограмовим рубзаком на спині).

Продовжуєм…

Дойшли ми до цього вокзалу  посідали і чекали на тих двоїх які поїхали за телефоном, сиділи ми десь біля години- вони приїхали, але без телефона.  І ми рішили підніматися з Квасів бо нам знайомий казав що звідти підніматися ніж з Ясенів. Через дві години підйому ми напевно убили б того знайомого який казав що лекше. Ше щерез дві години коло зустріли гридника який сказа що до вершини Петроса від 6 до 8 годин ми рішили ми вирішили убити його коли повернемось з горів. Ще через годину ми дойшли до полонину Пожижевську (1429 м над р.м.) де знаходиться найвисокогірніше місце праці та наукова споруда – біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України. Збудований в 1899 р. Там був вказівник що до Петроса ще лишилося 5 год. 45 хв. І ми вирішили знайти поляну де заночувати.

Неділя

Три пацана і одна дівчина, не витерпіли лихої долі і в четвертій годині ранку після того як майже всю ніч бухали спустилися назад в село і  поїхало назад додому, а я Вася і ше 4 дівчини лишелося. Ми мали  вийти на Петрос але десь біля 11 години почався маленький дощ і ми тоже рішили спутитисись в село. На вокзалі  у Квасах чи з того горя що ми не зійшли на Петрос чи був гарний настрій ми  з Васьою так на пились що поїхали поїз дом не в 15  з чиномось з пересадкою в Делятині, а в 19.45 прямим в Коломию. Ми десь 15 хвилин потупили в поїзді і позасинали і спали до самої Коломиї, (їхати більше 5 годин) , а наші вірні дівчата нас сторожили що  б ніхто не розбудив.

Ось такій був наш похід. Веселий і з пригодами.