Світло загусне. То так загусає на дощ.
Сиві потоки із хмар на нерівності вулиць.
Місто до тіла останню неосінь притулить
і зарябіють у жовтому сірості площ.
Хочеш, поділюся кавою на молоці?
Хочеш, піду, так, немов би не сталось нічого?
Нам ще далеко до холоду, навіть нічного.
То ще не осінь, а тільки сльоза на щоці.
Світло загусне. Чому загусає любов?
Губиться голос єдиний у сотні незнаних.
Щось недосказане боляче вереснем стане.
Щось недолюблене – бабиним літом, либонь.
14.09.10
Сподобалось? Поділись з іншими...
Переглядів: 168
Щось недосказане боляче вереснем стане.
Щось недолюблене – бабиним літом, либонь.
Дуже влучно і правдиво, спасибі за ще один шедевр
До mari:
Дякую, приємно так!
А мені перші два рядки дуже сподобались… Саме те, що зараз за вікном. Браво!
До Зоряна Крачковська:
Зоряночко, дякую!
Сонечка Вам!
от після таких віршів в мене з”являється комплекс неповноцінності і я відчуваю себе нездарою
50×50 каже:
Неправда! Ви також чудово пишете)))
До 50×50:
До Зоряна Крачковська:
