Ти не будеш моя,
відпускаю як птицю на волю.
Вже долоні спітніли,
і пальці обм’якли – «Лети!»
Поквартально зболить,
метушнею покриє густою.
Ніби димом пожарищ.
Згорають останні мости…
Відпускаю з руки,
лети в дим і у спеку від згарищ.
Монотонно шепочуть,
прощальну молитву вуста.
Не була ти моя,
а тепер взагалі відлітаєш,
дихай волею вповні…
А в горлі першить – гіркота.
03.09.10.
Сподобалось? Поділись з іншими...
Переглядів: 345
Шановний Олексію,
Вже ні для кого не секрет, що Ви виявились успішним автором і влилися у життя спільноти.
Тож абсолютно логічним є те, що Вам уже надано статус Автора Спільноти з уже відомими Вам перевагами
Дякуємо за співпрацю та бажаємо творчих успіхів!
З повагою,
Адміністрація УОС
Дякую адміністрації за увагу до моєї скромної персони.Буду публікуватися і читати твори інших авторів.Є проблеми з часом, але в кого подібних зараз нема проблем.Натхнення і успіхів всім!
Та то усі так
Зазирають суди на хвильку під час робочого дня аби почитати новеньке!
якби проблем з часом не було я би тут певно уже все зафлудив собою
Гарний вірш! Сумний звісно.. але таке наше життя!
До duvnuj:
Дякую, вони у мене всі такі…Не один раз чув про песимізм у моїх віршах, але я так бачу цей світ!А кривити душею і писати щось веселе коли сумно – не буду, воно тоді якесь синтетичне в результаті .
Найщиріще і найвідкритіше пишеться на почуттях і відчуттях. писати про щось стороннє важко щоб воно якісно вийшло.
а закиди про песимізм, на мою думку, – трохи неадекватна реакція на речі. якщо у людини в даний момент це абсолютний реалізм, то що ж тоді казати…
До duvnuj:
Дякую за розуміння, “песиміст – це проінформований оптиміст”.Ще і так інколи жартують.
Олексій Тичко каже:
До lemberg:
Да, по суті правильно, це не я придумав,прийшло із народу, а він рідко помиляється…
мені чогось здається, що не “проінформований”, а “поінформований”… ні?
Попало би в цитатник якби не належало народові! а так – на жаль…
До Адміністратор:
Та нічого, які там наші літа, ще напишемо у цитатник!
До duvnuj:
Може й помилився…не перевіряв.
Чудовий вірш. Напевно, викликає у кожного свої думки, спогади… А отже залишає свій слід в душі. Така поезія вічна!
До serg4ua:
Дякую!Пройшов час від дня написання …Він тепер і у мене викликає думки і спогади!