Образ чомусь розмитий, як силует в тумані.
Вірші свої гортаю, чую паперу хруст.
Слово звучить луною, фрази висять останні,
Втратили міру двоє, зрілий, здоровий глузд.
Вліво і вправо столу – вірші тобі та інші.
Губить фрагменти пам’ять, те, що було твоє.
Грубо казали змісти, двоє у фразах грішні,
Слово лікує душу, слово колись уб’є…
Шелест паперу в тиші, гулом по всій кімнаті.
Тиша до сліз болюча, тиша – незвичний стан.
Запах весни із вікон, ми у боргу, в розплаті -
Осені вічні бранці, в ній перейшли за грань…
17.04.10.
Сподобалось? Поділись з іншими...
Переглядів: 200
дуже навіть цікаво…
щось таке, що можна відчути на своїй власній хвилі.
дякуємо за вірша!
Дякую і вам!Було бажання передати весь емоційний стан, може щось і вдалося.
Окрім передавання стану хотілось би відмітити змістовність та актуальність!
Дуже сильний вірш. І, головне, правдивий. Таки дійсно, слово – то є найсильніша зброя людини. І душа від слова сильніше, ніж тіло від удару….
З дебютом на УОС!!!!
гарний вірш…
наша спільнота просто багатшає на очах
прогресує на очах, як коньюктивіт!
До duvnuj:
Дякую!
До loreleya:
Погоджуюся !Слово лікує, слово і вб’є…
До natalka:
Я тільки першу добу тут.Ще плутаюся у органах керування, ще нічого не читав.З часом все стане на свої місця.
До duvnuj:
Якби не так швидко, як при діареї…
Олексій Тичко каже:
перша проблема вирішується абсолютно просто і легко – вартує лише прочитати розділ “Допомога”, який призначений як для допомоги у всіх цих аспектах, так і для відповідей на питання, а також просто наполегливо рекомендується для ознайомлення для нових учасників!
А щодо читання – з усього розмаїття різних тем око обов’язково натрапить на щось цікавеньке!
бажаю натхнення!
До duvnuj:
Дякую, обов’язково потрапить, буду з задоволенням читати і коментувати!
Цей вірш у тебе сильний…..
треба тебе частіше злити))
До Софія Кримовська:
А може, краще хвалити?
Олексій Тичко каже:
Тебе хвалити не можна, бо зовсім зледачієш)))
До Софія Кримовська:
Я з тобою свою лінь в приваті обговорю…