Мені набридла гра під назвою «Життя»
Де заборонено упасти чи спіткнутись
Один невірний крок – летиш у небуття…
І я не можу в грі цій сейванутись.
Мені набридли пастки й вороги
І небезпеки, що чатують звідусюди
Напевно раунд цей мені не до снаги
Я хочу вийти з гри, бо гірше вже не буде.
Мені набридла гра під назвою «Життя»
Нема тут бонусів чи еліксиру сили
Нема на попередній рівень вороття
Якщо потрібний ви момент не зупинили.
Все! Досить з мене! Я виходжу з гри
Все, що могла я вже зробила.
Одної теплої весняної пори
Я, ангел твій, свої зламала крила.
Хтось скаже, випивши свої 100 грам:
«В житті перемагає лиш сміливий»
Та я задам одне питання вам:
Навіщо гра, як виграш неможливий?…
Сподобалось? Поділись з іншими...
Переглядів: 374
в цій грі важливий не виграш а сам процес…
тим вона і цікава шо непередбачувана!
Ну не зовсім. Процес важливий, але якщо нема надії на позитивний результат, то втрачається азарт і смак гри.
як це нема надії ))) вона завжди є!
і позитивні результати різні бувають!
Ага. А ще буває негативний результат. Ось про нього і йдеться. Я опускаю тони і відтінки. Є позитив-негатив (без різновидів).
duvnuj каже:
мені подобається твій позитив))) і вірш подобається)
Навіщо гра, як виграш неможливий – цікава думка!
До Олексій Тичко:
Дякую
Дуже цікаво….
От якби ще трохи над римою попрацювати: життя-буття-вороття… і дієслова…
Сьогодні майстерність вірша вимагає не римування однакових части мови одна до одної, хіба що в різних відмінках, або однину до множини… А ще існує цілий ряд слів, які взагалі не бажано римувати, як от: любов-кров-знов-мов(прислівник), очі-ночі-хочу-дівочі, життя-буття-каяття-вороття, весни-ясні-сни…. Хоча вживання в рідких випадках таких рим, як і дієслів припустимі, але як одиноке явище…
Повернусь до вірша – кінцівка – супер!
Є відчуття слова, сильне, а майстерність прийде. Вона – то просто праця!
Софія Кримовська каже:
ви літературний критик чи знавець теорії віршування?
До Софія Кримовська:
).
Дуже дякую за коментар і, зокрема, за конструктивну критику.
Взагалі, вірші пишу рідко, краще вдається проза (гм. сама себе взяла і похвалила
А можна питання. Чому дієслова неможна римувати?
І чому Софія Кримовська каже:
.
Мова і поезія, як організм, що постійно видозмінюються і живуть повноцінним своїм життям.Те, що було красиво і модно 50-100 років тому, зараз уже вважається не зовсім правильним.Дієслівну риму сьогодні називають – блідою римою(простою)Почитайте на інших сайтах поезії, відомих і не дуже відомих наших сучасників – дієслівних рим нема.Хоча, нею грішили всі…На першому етапі, писали і будуть писати з допомогою неї, а потім коли досвід більший від неї відмовляються….
Вірш дуже гарний. Прочитала і отримала задоволення. І саме це мені здається основним-насолоджуватись поезією, творчістю… А рима-то таке. Я б навіть не хотіла знати як їх можна чи не можна використовувати, бо мабуть це б закінчилось тим, що я б не могла просто писати так як душа просить, а думала б через кожне слово… Кожному своє)))
До Зоряна Крачковська:
Зоряночко, і як би Ви не хотіли, все одно існують правила й їх не обійдеш. Інакше виходить “САМОДЄЛКА”, а ми ж всі намагаємось дотягнутися до фахівців.(Хоча ніде правду діти, я теж грішу такими ділами)
А правила ж для того, щоб їх порушувати
До Зоряна Крачковська:
Ой, Зоряночко, ми вже так ті правила ігноруємо,що кінцевий результат приведе неодмінно до катастрофи!!!
Головне у всьому то знати межу і не переборщити)))
Згодна.Добре поляки кажуть:”Що занадто, то не здрово.”