За: Вересень 2010

Лише між небом і землею Як завше я куплю лілеї. І понесу вітрів потік У край далекий. І без тебе я проживу. “Прощай!” -ти кинеш Я відповім:”І ти прощай! Але мене не забувай.” Не забувай той такт вітрів, П’янких лілей та гончарів, Що ліплять з глини долю нашу І Афродітину удачу на те, Що знов [...]

У світлі торшера Це я торкаюся до тебе, Волосся гладжу в тишині. А ти мовчи, мовчи, не треба, Не треба слів твоїх мені. У них тонули погодинно, В повторах змісти відцвіли, Звучали голосно і сильно У ніч без сну, у ніч сови… У напівтемряві кімнати Рука в руці у цей момент. Волосся чую аромати, І [...]

13.09.2010 00:48 ненавиджу свої слова – вони жорстокі і часто не підходять вже нікуди що не скажу – сприймаються не так і сказати хочу краще – як же бути? про почуття мої згадала якось дивно все не збагну і я… тобі ж ще важче… настала ніч, всі сплять навколо мирно я дуже хочу зрозуміти усе [...]

15.09.2010 01:04 спокуса… це поруч з бажанням буваєш ти, буваю я… Взаємно різна вона багато має спільного з коханням і супроводжує його, мені – корисна корисна тим, що розум весь в тумані лиш почуття, навколо слово “хочу”, важко тоді лише, коли в самообмані вона заповнює диким бажанням очі але без неї – часом дуже сумно [...]

08.09.2010 11:02 розгубленість… шикарне почуття міцно тримає і штормить місцями існує невід’ємно від життя приносить радість, разом з почуттями щоб пережити це – потрібен час емоції прийдуть, відкриють очі розгубленість піде, відпустить нас як світло переможе смуток ночі *присвячую коханій дружині.