Найнезвичніші пам’ятники України-2

Продовжуючи тему, яку розпочав Дивний.

Пам’ятники, які вдалось знайти мені.

1. Пам’ятник галушці (м. Полтава)

Автор – Микола Цись. Відкриття відбулося 1 квітня 2006 р., на день гумору. Та присвятили цю подію не дню дурня, а дню народження М.В. Гоголя, який прославив на весь світ галушку. Ложка відполірована до лиску тисячами поп бажаючих сфотографуватися на фоні “символу Полтави”.

2. Пам’ятник весільному рушнику (м. Ужгород)

Пам’ятник такого типу (лежачий памя’тник) перший в Закарпатті, а українському весільному рушничку перший в нашій країні. Символічно, що його розмістили біля будівлі міського РАГСу. Передбачається, що він стане ще одним популярним місцем для фотографування молодят.

3. Пам’ятник ніжинському огірку (м. Ніжин).

Пам’ятник ніжинському огірку було урочисто відкрито 16 грудня 2005 року. Згідно з повідомленням, поширеним під час відкриття пам’ятника, на той час це був перший пам’ятник овочу на території України. Пам’ятник уславлює ніжинські огірки та майстрів їх соління в місті Ніжині Чернігівської області.

4. Пам’ятник яйцю ( м. Івано-Франківськ).

Михайло Ганницький, автор статті «Життя після яйця» («Газета по-київськи» за 24 вересня 2005 р.), вирішив прикрасити своє творіння, а саме  – написати те, що так хотіли б побачити читачі. Під фотографією до статті (зображений пам`ятник яйцю в Івано-Франківську) був підпис: “Інцидент увековечен: франковцы поставили памятник ТОМУ яйцу”.
Звичайно, було б дуже прикольно, якби це було правдою: от кумедні франківці, кинули в Януковича яйцем і зразу поставили пам`ятник на честь цієї визначної події. Але от яйце те стоїть уже більше 5 років, і задумувалось як символ зародження життя (звідти ще колись така гарна квіточка “вилуплювалась”), а не як ТЕ яйце.

5. Пам’ятник носу (м. Київ).

Один з найдивніших пам’ятних знаків Києва, який з’явився в липні 2002 року на Андріївському узвозі. Ніс цей не звичайний, а самого Миколи Гоголя. Київські екскурсоводи розповідають приїжджим байку про те, що потримавшись за київського носа, можна позбутися від легкого нежитю.

6. Пам’ятник коту Пантелеймону (м. Київ).

Кіт Пантелеймон

Пам’ятник коту Пантелеймону встановлено біля входу в ресторан “Пантагрюель”.  Його прототипом став реальний кіт, який колись жив у ресторані. Кота дуже любили і персонал і гості ресторану – він ніколи не дозволяв собі йти відпочивати, поки особисто до всіх не підійшов і не пересвідчився, що всі відвідувачі задоволені. Але кіт загинув під час пожежі в ресторані – задихнувся від диму. От така сумна історія…

7. Пам’ятник березневому рудому коту (м. Київ)

Березневий рудий кіт

Автор – Володимир Білокінь (йому належить і пам’ятник закоханим ліхтарям, про який вже писав Дивний).  За словами автора кіт такий худий, бо шукає собі кішку.

Вибачте за фото, але це єдине, яке змогла знайти Дивитись потрібно у вітрину…

8. Пам’ятник тверезості (с. Білки, Іршавського р-ну, Закарпатської обл.).

Не все ж нам ставити пам’ятники самогонним апаратам. Мусить бути щось на противагу. Отож, до вашої уваги – пам’ятник тверезості. Знаходиться цей монумент на сільському цвинтарі – це металевий хрест із написами “Пам’ятник братства тверезості заведеного от Пія папи ІХ 1874″ та “Хрест побєділ поганство, побєдіт і п’янство”. Можливо, цей хрест слугував певним засобом боротьби із пияцтвом в українських селах. За іронією долі, закарпатський “пам’ятник тверезості” розташований у селі, яке споконвіку славиться серед земляків самогонкою.

9. Пам’ятник салу (м. Ромни, Сумська обл.).

А мені чомусь більше на пам’ятник свині схоже…

10. Пам’ятник вухам (м. Бердянськ).

Повна назва звучить як “пам’ятник вільним вухам для бердянських пліток”. Скульптура має в висоту приблизно 1 м. Кажуть, що мер хотів написати на ній прізвище одного місцевого журналіста…