Гасло «Схід і Захід України разом!» не є новим, але ніколи не втрачає своєї актуальності. Напередодні Дня незалежності України хотілося би знову звернутися до нього, бо, на жаль, суперечки всередині країни не стихають; вони з’являються знов і знов зі приводу історії, мови, політичних і релігійних поглядів тощо. Нетерпимість сторін призвела до ворожих настроїв і створила [...]
Переглядів: 314
не можу не погодитись.
лише можу поправити в одному моменті – суперечки не виникають, а їх майстерно створюють політики та інші нечесні люди які гріють руки на ворожнечі всередині країни. поки дурні б’ються між собою, розумні розкрадають останнє що лишилось.
а насправді та вся нетерпимість то скорше міф, і шкода що так багато людей в нього повірили. але дійсно є досить таких людей які кричать шо у Львові самі бандери а в Донецьку там бандити і таке інше… і ті вигуки “геть москалів” і таке інше… то вже не раз обговорювалось і я не буду знов про то писати… просто тих рагулів хочеться дійсно придушити шоб не псули імідж… і нерви…
а так то все гуд – єднаймось))) організмами)))
Для того щоб розбудовувати майбутнє, треба оглядатися назад.Не хочу заглиблюватися у довгі дискусії.На жаль, складається враження – що ми дійсно дві різі нації, руками однієї складової з міфічно цілісної нації, на найвищу посаду в державі стала людина з дивною біографією.Яка зараз систематично нищить останки незалежності, мови, яка заперечує геноцид і так далі…Я не говорю , що всі там такі, але більшість у цьому поганого нічого не бачать, для них – це норма.Вони генетично себе відчувають представниками іншої нації, іншої держави.Я підтримую те, що писав Андрухович.
Признаюсь чесно, донедавна була затятою і в чомусь навіть жорстокою патріоткою… чому саме жорстокою, бо не визнавала людей їз сходу, людей, які розмовляють російською, ні, навіть маскальською мовою і в голос говорять, що вони такі ж патріот як і я, і так же люблять свою Батьківщину. Мене це страшно обурювало. Але деякі ситуації змінили мою думку. І насправді хочеться вірити в те, що колись протилежні сторони країни обєднаються і вважатимуть себе цілою та повносправною незалежною державою!
Стосовно статті, цікава та хвилююча.
Може колись і стануть, але чекати 100-200 років у мене нема можливості.Або заморозьте мене, щоб потім я проснувся у державі в якій на історію дивляться під одним кутом зору, з повагою ставляться до національної мови, а не сміються над нею.Поважають традиції свої, а не нав’язані іншою нацією і так далі…
добре коли люди розширюють свій кругозір та усвідомлюють свої помилки.
а щодо тої єдності – вона є… просто не всі то розуміють… піддаються масовій істерії та махінаціям політиків..
Олексій Тичко каже:
оптимістично )))))) а якщо її вже до того часу не буде?)))