Зважаючи на те, що допис “Класифікація типових недоліків законів України” є не дуже легким для сприйняття без текстових прикладів і пояснень, наведу кілька цікавих прикладів типових недоліків законів України. Типовість полягає в тому, що існує багато схожих недоліків. Приклад № 1. 28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла Основний закон нашої держави ― Конституцію [...]
Переглядів: 900
згоден, якщо викинути звідти слово “свавільно” – то ми станемо на крок далі від легалізації евтаназії.
а от щодо доцільності і припустимості її як такої – то ще можна сперечатись.
знав би я шо таке франчайзинг…
№3 є просто варіантом поліпшення. №2 – викликаним необхідністю варіантом поліпшення. №1 – викликаний ймовірною необхідністю варіантом поліпшення. Всі троє на мою думку не є критичними. Як не фахівець можу помилятись.
ха, та таке існує з повік віків (майже), “ліцензія на вбивство” як це називається гламурно…
а взагалі законодавство наше сформовано так, що в потрібний випадок в потрібному часі завжди можна обійти той чи інший закон з посиланням на інший…
замкнуте коло…
lyanalada каже:
тут я б все ж замінив “завжди” на “деколи”…
До duvnuj:
в мене тут категоричність “завжди” вже розбавлена словом “можна”
слово “можна” ніяким чином, навіть у даному контексті не помякшує категоричність твердження, не викручуйся
не пом”якшує а говорить про можливість здійснення вище згаданого дійства
так в більшості випадків може бути абсолютна неможливість його здійснення! що будеш робити)))
Я? а шо мені, це хай адвокати і прокурори собі голову сушать
нажаль наковальнею виявляються громадяни….
До duvnuj:
Якщо просто, то франчайзинг – це купівля у власника частини прав на певну назву, рецепт, дизайн тощо. Наприклад, я плачу гроші власнику торгової марки “McDonald’s” і відкриваю одну закусочну, де продаю під цією назвою традиційні страви “McDonald’s”, за традиційними рецептами тощо.
Щодо ймовірної необхідності. Справа в тому, що таких прикладів тисячі: наче все й прописано, все діє, але для того, щоб побудувати нормальну схему реалізації, потрібні роз’яснення, інструкції, треба самому додумувати. Якщо прописати все логічно та просто (за всіма правилами правотворчої техніки), то й питань стане менше. Не треба буде зацікавленим органам писати, що франчайзинг і комерційна концесія – одне й те саме.
До lyanalada:
Наскільки я розумію, “ліцензія на вбивство” – це право конкретних уповноважених осіб убивати небезпечних злочинців підчас спецоперацій. Секретний агент не стане убивати на вулиці якогось перехожого просто так. Хоча, звичайно, спецслужби – це не те, що можна чітко підпорядкувати загальним правилам.
Та ладно.. світ без вбивства неможливий…
Якщо розглянути право людини на самозахист – то це теж можна потрактувати як ліцензію на вбивство…
Антон Кутиркін каже:
думаю в перелік “прав конкретних осіб” можна занести не лише вбивство “небезпечних злочинців”…
До duvnuj:
“Ліцензія на вбивство” – це право людини вбити когось у майбутньому. “Право на самозахист” є, скоріше, правом на звільнення від відповідальності після того, як ця людина когось уже вбила (після вбивства, а не до нього). Причина звільнення від відповідальності: необхідність захистити своє життя та здоров’я.
До lyanalada:
На жаль, Ви праві. Тому я й кажу, що загальні правила далеко не завжди можна використати до спецслужб.
Я відносно фрази “Право приватної власності є непорушним”(даруйте мені, я не володію термінами юридичними), а тоді як зрозуміти те, що щоб надали пенсіонеру дозвіл на субсидії,будуть ходити по квартирах і перевіряти чи має той нещасний сучасні побутові прилади? Хіба це не є порушення прав на власність? Виходить, наші закони навмисно писані під “дишло”, щоб куди повернув так і вийшло?…А Ваша стаття дуже цікава і написана грамотно, і зрозуміло!!!
До Алла Грабинська:
Дякую за оцінку статті!
Якщо брати тріаду власності “Володіння-Користування-Розпорядження”, то перевірка наявності (споглядання) побутового приладу не є порушенням жодного зі трьох елементів тріади (прилад ніхто не використовує та не забирає). Це можна порівняти з документами, що подаються до банку для отримання кредиту. Досить часто пенсіонери просто ховають побутові прилади від працівників соціальних служб, щоб отримати субсидію. Але це небезпечно тим, що колись прилад усе ж можуть помітити й застосувати санкції.
До Антон Кутиркін:
Може я невірно, Антоне, виклала свою думку.Справа не в приладах (хоча досить дивно, виходить пенсіонер, який пропрацював чесно своє життя має жити, як “бомж”, а його пенсія не є гарантом супсидій?)Справа в тому,яке право мають приходити і перевіряти, це ж, скажімо, моя власність?
До Алла Грабинська:
Дійсно, питання в тому, що саму систему пенсійного забезпечення треба міняти, в тому числі, суму пенсій, механізми їх нарахування, надання субсидій.
Фактично, без дозволу ніхто до квартири не може зайти (це гарантується Конституцією України). Тому пенсіонери добровільно дозволяють працівникам соціальних служб заходити до їхнього житла. Вони можуть нікого не пустити, але тоді не отримають субсидію (не буде застосовано механізм надання субсидії, а без перевірки соціальні працівники не можуть прийняти рішення, бо це буде їхнім службовим порушенням).
До Антон Кутиркін:
Дякую, Антоне, за відповіді!Але щодо цього закону і не тільки до цього – І СМІХ, І ГРІХ!