На продовження теми проблем транспорту, піднятої в дописі “Митниця” автора УОС Oxamyt, Вашій увазі пропонується допис “Несплата проїзду в громадському транспорті”. Він є не іронічною замальовкою, а скоріше теоретизацією низки реальних ситуацій.
Змоделюємо дві ситуації, які можуть відбутися в одному з видів громадського транспорту й дамо оцінку діям осіб, що стали їх учасниками.
Припустимо, що в час-пік на передній майданчик, наприклад, тролейбусу заходить громадянин X, який автоматично стає пасажиром. В цей час кондуктор Y знаходиться на задньому майданчику та через велику кількість пасажирів у салоні не встигає пройти до переднього майданчику до моменту прибуття тролейбусу на наступну зупинку. На цій зупинці на передній майданчик заходить контролер Z і питає пасажира X, чи є в того квиток. У даному випадку контролера Z не цікавить, збирається або ні пасажир X оплатити проїзд; його цікавить, є в того квиток або ні. Оскільки пасажир X не має квитка, то відповідно до ст.ст. 135 і 229 КУАП, контролер Z накладає на нього стягнення у вигляді штрафу.
У даній ситуації видно, що контролер Z діяв на підставі закону та зробив те, що мав зробити за своїм службовим обов’язком. Також видно, що пасажир X порушив норми ст. 135 КУАП, і тому був оштрафований цілком законно. Крім того, незважаючи на виключення з третього абзацу п. 3.5 Правил користування трамваєм і тролейбусом у містах України положення, відповідно до якого пасажири були зобов’язані „на першому перегоні, не чекаючи наступної зупинки, сплатити свій проїзд кондукторові або закомпостувати абонементний талон”, таке правило діє й зараз, що наочно продемонструвала перша зі змодельованих ситуацій.
Хотілося б відмітити наступне. Не можна зобов’язувати пасажира ходити салоном у пошуках кондуктора та намагатися за будь-яких умов сплатити проїзд до моменту прибуття на наступну зупинку. Коли для контролера Z очевидно, що пасажир X не мав змоги раніше сплатити проїзд, з його боку було б логічним вимагати від пасажира сплатити проїзд в той момент, коли з’явиться можливість зробити це. На сьогодні в Україні існують норми права, на підставі яких пасажир може бути оштрафований тільки через те, що в нього не опинилося квитка в той момент, коли до нього підійшов контролер.
По іншому треба оцінювати ситуацію, коли пасажир відмовляється сплатити проїзд, прямо заявляє про це кондукторові чи контролерові або намагається вийти з транспорту попри вимогу зупинитися та сплатити проїзд. У даному разі очевидно, що пасажир навіть якщо і має можливість сплатити проїзд, то свідомо не використовує її. Незважаючи на це, в даній ситуації, як і в попередній, контролер має право накласти стягнення у виді штрафу відповідно до норм ст.ст. 135 і 229 КУАП, якщо правопорушення вчинене в одному з видів автомобільного або електротранспорту. Щоправда, дії даного пасажира можуть бути також кваліфіковані відповідно до норм ст. 185-9 КУАП „Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі робітника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів”, та може бути накладено стягнення відповідно до норм цієї статті.
В обох змодельованих ситуаціях мова йде про несплату пасажиром проїзду. Різниця складається у причинах несплати, котрі, як можна зрозуміти, не мають для контролерів жодного значення при оцінці наявності та форми вини пасажира. Це пояснюється тим, що в нормах чинного законодавства України взагалі не розглядаються питання наявності та відсутності вини, а також питання розділення на форми вини у правопорушеннях у вигляді безквиткового проїзду. За існування даних норм права контролери діють за простою схемою „Немає квитка – сплатіть штраф”.
Коли особа притягається до відповідальності законно та, що також важливо, справедливо, використання санкції призводить до позитивного впливу на порушника та оточуючих осіб. Коли ж особа притягається до відповідальності незаконно або законно, але несправедливо, як у першій зі змодельованих ситуацій, то використання санкції призводить людей до стану нерозуміння та навіть певного духовного дисбалансу. На місці умовної особи, пасажира X, може опинитися численна кількість цілком реальних осіб-пасажирів. Будучи притягненими до відповідальності та бачачи, як інші пасажири за таких же умов притягаються до відповідальності, ці особи починають переосмислювати значення базових принципів права та справедливості й можуть приходити у своїх роздумах до неправильних висновків.
Поняття „безквитковий проїзд” має бути замінено у використанні на поняття „несплачений проїзд”. Ст. 135 КУАП має закріплювати відповідальність не за безквитковий, а за несплачений проїзд і мати назву „Несплата проїзду пасажиром”. У такому випадку, власне порушення складатиметься у несплаченому відповідно до встановленої вартості проїзді пасажира, а так само провезенні дитини у віці від семи до шістнадцяти років за відсутності сплати проїзду відповідно до встановленої вартості.
Антоне, ви тепер повноцінний автор на УОС, а це означає, що вам не потірбно надсилати дописи на узгодження – відтепер ви можете їх публікувати напряму. Дуже дякуємо вам за ваші цікаві та надзвичайно актуальні статті і сподіваємось, що ви тішитимете нас ними й надалі.
Актуальний допис.
Сама не раз була свідком такого…
А тепер взагалі, водій, який має слідкувати за дорогою, ще й продає квиточки, що супроводжується матюканням всіх підряд!
Ура!!!
Дякую команді УОС!!! 
До Наталки: Звичайно, неприємно бути як учасником, так і свідком подібних ситуацій. Чинну систему однозначно треба змінити!
Допис як то кажуть “на часі”. Бачив безліч разів такі випадки. Проте, як мені видається, на наше законодавство накладається наша мораль та спосіб життя, політична та економічна ситуація у країні. На скільки я знаю, контролер повинен виконати “місячну норму” штрафів, себто зловити певну кількість “зайців”. Тому вони так і прагнуоть оштрафувати першого ліпшого, щоб втриматись на роботі. А ще, оштрафувавши понад норму, можна й собі покласи у кишеню декілька гривень.
Тому, навіть найдосконаліше та практично ідеальне законодавство не могло б працювати у нас так, як повинне.
natalka каже:
Ну якщо я не помиляюсь, то водій зобов’язаний продавати квиточки ДО початку руху.
Зовсім інша тема, що мало хто дотримується цього правила.
А загалом, що кондуктори (які зараз відійшли в минуле), що контролери викликають в мене суцільні неприємні асоціації. І справа не в тому, що я не заплатила за проїзд (квиток в мене є завжди), а у виразі їхнього обличчя. Цікава, чи хоч хтось бачив цих людей усміхненими?
Шановний Антон,
Тема мегацікава і мегаактуальна!
Єдине чого зараз реально бракує тут: порад як грамотно послати подалі контролера, відомостей які є права пасажира, як можна довести свою правоту, в яких випадках і чи можуть контролери викликати міліцію, як можна повернути ситуацію бодай у випадку з Моделлю №1.
Ще один аспект: немає єдино прийнятої схеми продажу та контролю. Тобто, в деяких містах відмінили кондукторів і повернули старі добрі забуті компостери на стіни салону. А подекуди є кондуктори. Зауважу також, що коли кондуктор таки є то контроль ходить дуже рідко і всі взагалі сумніваються в його існуванні. Та й це логічно: кондуктор всіх заставляє брати білети. Кондуктори здається мали й право контролю, але я не впевнений.
loreleya каже:
Змушений так то воно так. Квиточки можнапридбати “під час зупинки”… але просто прикиньте логічно пропускну здатність і зрозумієте, що забезпечити квитками водій встигне лише відсотків 10 пасажирів, якщо під час їзди не продаватиме.
loreleya каже:
Ну це менталітет. Український (читати рагульський). Так само й продавці, працівники комунальних служб, і всі працівники сфери обслуговування і державні чиновники. Висновок очевидний.
До duvnuj:
Фактично послати кондуктора можна, виходячи з п. 4.4 Правил користування міським електротранспортом, в якому вказано, що, за умови несплати проїзду, пасажира має бути висаджено на найближчій зупинці (без сплати штрафу). На жаль, ця норма практично не діє, оскільки контролерам цікаво саме отримати штраф у вигляді грошей.
Щодо єдиної схеми продажу й контролю, то її дійсно не існує. Наскільки я розумію, кожне транспортне підприємство та кожне місто виходять із можливостей бюджету. В Харкові, коли я там був у 2007 р., не було кондукторів, що створювало певні незручності (треба було дістатися водія). У Києві установлено компостери, до яких у час-пік важко дістатися. В Донецьку є кондуктори й немає компостерів, але контролерам там краще без квитка не попадатися. Тож, кожне місто шукає найкраще вирішення проблеми сплати й контролю, але всі поки що мають якісь незручності.
Антон Кутиркін каже:
тут хотілося б чіткіше відчути.. тобто в яких випадках овни мають штрафувати? виходить шо штрафувати чи ні – на їх розсуд?
У Львові точно скажу зараз повернулись компостери, зникли кондуктори, а квитки є у водія або в кіосках. Вартість проїзду 1 грн. пільгова – 50 коп. Штраф 20 грн.
До Адміністратор:
За умови недосконалості системи сплати й контролю сплати, вихід на зупинці є законним способом уникнути конфлікту… й покарання (що саме по собі виглядає не надто логічно).
Теоретично я можу відмовитися платити штраф і вийти на найближчій зупинці. А якщо я сплатив штраф, то можу не виходити, а їхати далі (бо за несплачений проїзд я вже розрахувався). На практиці контролери порушують п. 4.4, коли вимагають сплатити штраф. З іншого боку, вони праві, посилаючись на ст. 135 КУАП “Безквитковий проїзд”. Залишається намагатися впевнити їх у дієвості п. 4.4 і вийти на найближчій зупинці. На жаль, це далеко не завжди вдається. Тому я й кажу про необхідність змінити всю систему.
кепські справи… значить від штрафу відлиняти майже нереально…
а якшо ти їм не хош платити – мають право мєнтів кликати?
До duvnuj:
Мають право. Тоді треба сплатити штраф не контролерам, а через банківську касу трохи більшу суму. Очевидно, міліція потрібна для того, щоб записати (перевірити) адресу, видати квитанцію на сплату штрафу через касу. Хоча це могли б контролери зробити й самі.
жесть(((
потрібно зробити проїзний на всі види маршруток. купив проїзний катаєшся де хочеш і скільки хочеш. але це нереально:(
між іншим досить хороша ідея. і менше грошей було б треба витрачати і в руках мати.
це давно відома і діюча світова практика.
але це буде невигідно водіям і перевізникам. тому на це ніхто не погодиться у нас.
duvnuj каже:
в першу чергу приватним перевізникам. а державі всерівно вона робить все для людей.
tyrust каже:
гааааааааааааааааааааа
Турист, дуже дякую за хороший настрій на весь день.
Давно я так не сміялась. Наша держава робить все для людей
будь ласка
звертайся в разі чого
А я хочу поделится своей ситуацией
может будет кому-то лень читать, но перечисленные положення никому не помешают 
10 ноября 2010 на массиве Позняки, я воспользовалась трамваем, следовавшим по маршруту номер 8. (Станція метро “Лісова” – станція метро “Позняки”) Трамвай двигался в сторону станции метро «Позняки». Зайдя на остановке АТС в 8 15 утра (час- пик) я приобрела талон у водителя, так как трамвай был полон, я стояла на подножке, обычно в таких ситуациях нет места развернуться, обследовав взглядом трамвай компостера не обнаружила, с последующими мыслями как передать талон доехали до остановки «Торговий центр» на которой вошел контролер № 617, проехав 10 метров от остановки он попросил предъявить талон, предъявляя удостоверение в приоткрытым виде на уровне пояса, я предъявила талон, купленный остановкой раньше у водителя, после чего меня обвинили в том, что он не является прокомпостированным, тем самым не дает права на проезд. Соответственно с меня потребовали штраф в размере 30 грн в достаточной грубой форме, угрожая мне вызовом каких-то «соответсвующих служб» после чего мне выдали квитанцию, за которой мне пришлось возврщаться в трамвай, еще и провезли остановку в обратном направлении. Срок опоздания на работу уже увеличивался…
В Киеве я совсем недавно, в моем городе Запорожье оплата проезда в трамваях, троллейбусах производится покупкой талона у водителя либо кондуктора, никаких компостеров не существует. Подтверждением оплаченного проезда является совпадение серии талона у пассажира и/ли кондуктора, водителя.
А теперь по порядку:
1) согласно п.4.12 «ПРАВИЛА користування трамваєм і тролейбусом у містах України» (ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 09.10.2006 N 329 )
Контролер обязан был предъявить много чего, из чего он предъявил только удостоверение (в его действительности я засомневалась, такие же я сама могу напечатать на принтере 150 штук), никакого нагрудного знака, а тем более хотябы уведомления водителя о том, что на линии контроль.
2) согласно п. 5.5 вышекуказанного правила я обязана
сплатити свій проїзд, закомпостувавши абонементний талон або
придбавши разовий квиток у кондуктора чи водія;
3) согласно ПРАВИЛА
користування наземним міським пасажирським транспортом загального користування (трамваями, тролейбусами, автобусами, фунікулером) в м. Києві.
Термин «разовий квиток» трактуется так:
«разовий квиток – квиток, який дає право на одну поїздку 1 особи чи разове перевезення багажу в межах кінцевих зупинок маршруту в одному напрямку;»
Учитывая, тот факт что контролер вошел «в межах кінцевих зупинок» и я приобрела билет у водителя в «в межах кінцевих зупинок» (серия билета 582104), я считаю, что мой билет давал мне полное право на проезд в этом трамвае только в этом направлении до конечной остановки.
Итог этого: опоздание на работу, которое повлекло выговор со стороны начальства, испорченное настроение особой мужского пола (не буду оскорблять, но его сложно назвать мужчиной), необоснованно оплаченный проезд в 31.50 …
На такси было бы дешевле …….
Позвонив в КП “Київпастранс” по телефону: 559-97-74 со мной пообщалась девушка и сказала, что контроллер был прав, единственное что с ним могут провести беседу по поводу грубого общения с пассажирами. Но все мы люди взрослые, живем в такой стране, и понимаем, никто не будет проводить никаких разъяснительных бесед, а уж тем более наказывать или делать хотя бы выговоры в устной форме. Мне предложили написать на контролера № 617 жалобу, но я считаю, что это ничего не даст, согласно вышеперечисленных положений мой проезд был оплачен, и никакие меры предприняты не будут, передо мной словесно извинились, только от извинений не причастной к этому девушки, мне 30 грн не вернутся …
Теперь я принципиально буду откатывать свои 30 грн, 20 поездок не буду покупать и компостировать талоны!!!
avtodriver каже:
нічого собі спосіб!
точно дешевше вийде?
avtodriver каже:
гм. А якщо ще раз на контроль попадете? Так можна до нуля і не докататись
за 10 поїздок можна нарватись на 20 контролерів… 20х30=600 грн!
хороша економія
Сьогодні сама була пасажиром Х. Кондуктора не бачила, дістала гроші щоб оплатити проїзд. На наступній зупинці зайшли контлорери. Я їм пояснюю, що кондуктора не було і я не змогла купити квиток. Тут з_являється кондуктор і починає кричати що вона не забов_язана ходити по всьому салону, хоча власне і я не забов_язана бігати теж у пошуках котлорера. Контлореру усе одно. він дуже голосно “викликає наряд”. Я попросила чоловіка який був біля мене поруч, бути моїм свідком, що у мене не було змоги оплатити проїзд за час, який я увійшла у тролейбус і до появи контлорера. Ми приїхали до кінцевої зупинки, мого свідка випхали з тролейбуса. А мене силоміць утримували вимагаючи оплати штрафу, я відмовилась. Через деякий час сварок вони сказали, що я маю купити 10 квитків у кондуктора і ще 2 за неоплачений проїз вперед і назад, так як ми їхали уже в іншу сторону і вийшли з тролейбуса. Я купила тільки 2. і закомпасувала.
Дивно, що люди які заходили на кінцевій зупинці чуючи нашу розмову не ставали на мій бік, а навпаки звинувачували мене, особливо пенсионери які і так їздять безкоштовно.
До Лю:
Сумно. Одна справа – необхідність змінити відповідне законодавство, інша справа – позиція пасажирів “Моя хата з краю”: поки їх самих не оштрафують, вони не почнуть думати.
Лю каже:
Дійсно. Пенсіонери у нас окрема каста, яка завжди всім незадоволена. Особливо молоддю. Ніби хтось комусь щось винен… Таки сумно
Мене аж трусить коли я таке читаю чи чую… той “бєспрєдєл” з боку контролерів.. якісь викликання якихось “нарядів”… я того всього не розумію. всі хто може наживаються як можуть… скільки ж можна!