дівчина у вечірному платті © Михайло Трайста, 02-07-2010 крізь мій сон, наче вулицею Старого Вавилону, щоночі бродить, дівчина у платті (бузкового кольору) вечірньому. нічого, хай бродить собі на здоров’їчко! тільки б не трималась за руки з явориком (пораненим дощем) молоденьким. це дратує мене! а їм байдуже, що їхні кроки перетворюються в слова, з яких виростають птахи-велетні [...]
Переглядів: 388
Скуштуй ще смаколиків:
вірш по духу дуже подібний на мої..
тому дуже подобається..
така суцільна метафора…
Супер, якщо чесно, то мені вірш сподобався навіть більше за вашу прозу, хоча проза просто супер
Бузкове плаття висить на вішалці…
Вкрите пилюкою і сумом…
Я давно його не вдягаю…
Хоча дуже люблю…
Просто ВІН не любить атласу…
І вважає дурним тоном…
Коли я у ньому гуляю,
не ховаючись від дощу…
ВІН не любить нічного пафосу,
бачить Жінку в сірих тонах…
не дарує мені бузку,
не читає думок в очах…
Я вдягаю його, ховаючись,
А в очах вже горить багаття…
ВІН не любить ні шовку, ні атласу…
Завтра знову вдягну сіре плаття…
(на одному подиху такий собі своєрідний вірш-коментар…)… Просто люблю я бузковий колір…
А ваш вірш просто чудовий…
re natalka:
… мені теж подобаються ваші вірші, просто чудові!
з повагою михайло!
re bodyk:
… дуже радий що вам подобається моя писанина,
на все добре!
re zoriana:
… у вас всі вірші чудові!
дякую вам!
ваааааааав, вірш просто суперський! Завжди фанатіла від таких! Правда, і собі б хотілось такого роду щось написати, але бракує таланту
bonnie каже:
а ви спробуйте
і результатами діліться з нами 
головне, що хочете щось написати. все починається з бажання
До Зоряна Крачковська:
о, дякую за підтримку
але вірші – це, мабуть, все-таки не моє
але всеодно ще раз дякую!