За: Липень 2010

Голова колгоспу «Червона Зірка» Маковій Крутило ледве не впав із крісла, коли до його контори увійшов повітовий секретар партії, товариш Гримайло разом з секретарем місцевої організації Микитою Мекекалом, який з-позаду товариша Гримайла невинно, наче весняне ягня, дивився на голову колгоспу, нібито хотів вибачитися, що він не знав про відвідини непрошеного гостя. «Знаю я всіх вас!.. [...]

         Надворі знялася страшна буря, в непроглядній пітьмі дощ лив потоками, а вітер завивав і гудів, ніби зграя голодних вовків.     Андрій наче не відчував, що одяг його промок, що вода стікала обличчям, заливаючи очі. Раз у раз чорне небо розколювали вогненні сліпучі  блискавиці. Від гучного грому йому здавалося, що навколо хитається земля. Заплічний військовий мішок ставав все [...]

Цілих два тижні Павло Цебрик з Петром Коритом ходили переконувати стару Гафічку записатися до «товаришії1», та пусто дурно: «Приходьте завтра, паночки дорогі!», «ще подумаю…», «та куда мені старій?..». І так від сьогодні до завтра – пиши, пане, пропало! – Які ви в біса комуністи!?. Га?.. – ревів не своїм голосом Митро Чабрик, секретар місцевої організації, [...]

ЯК ПЕТРО МОКУШ ТА ПАВЛО КОГУТ ХОТІЛИ ПАНАМИ СТАТИ Петро Мокуш та Павло Когут були чи не найліпшими ґаздами села. Обидва нежонаті, ґаздували собі на всі руки – усього досить, лише живи собі та працюй. І працювали вони, бо для землі ґазда є і господарем, і слугою, інакше від неї врожаю, як від цапа молока. [...]

Стара Соломія Кулешариха не була ні хворою, ні слабою, ані такою старою, якою намагалася зі всіх сил видаватися. Жерла баба, як голодний вовк, пила, як верблюд, і спала та хропіла, як ведмідь зимою в барлозі. Та тільки й спокою було, коли спала, бо як прокинеться, то одразу починає йойкати та голосити: – Ой, навіщо я [...]