Релігійний символізм

Символи. Символи – це те що оточує нас кожен день і кожну мить. На символах збудований всесвіт. І символами просякнуті всі сфери нашого буття. А часом саме символи керують життям людей або й цілих народів.

Звісно не секрет що саме релігія славиться великою кількістю метафор, алегорій та символів. Символізм релігії є мало не основою всіх релігійних настанов, повчань, притч, пророцтв. Біблійні перекази, проповіді — все ґрунтується на символах і все передає свій прихований зміст за допомогою образів.

Хочеться звернутись до джерел і трішки поговорити про такий надзвичайно цікавий і досить вагомий в релігійних першоосновах образ — це образ Сатани.

У Біблії ім’я Сатана згадується 52 рази, Диявол — 33 рази. Слово “сатана” зустрічається в наступних місцях Біблії перекладу Огієнка:

2 Самуїлова 19:23; 24:1; 1 Хронік 21:1; Йова 1:6-9, 12; 2:1-7; Псалми 108:6; Захарія 3:1, 2; Матвія 4:10; 12:26; 16:23; Марка 1:13; 3:23, 26; 4:15; 8:33; Луки 10:18; 11:18; 13:16; 22:3, 31; Івана 13:27; Дії Апостолів 5:3; 26:18; Римлян 16:20; 1 Коринтян 5:5; 7:5; 2 Коринтян 2:11; 11:14; 12:7; 1 Солюнян 2:18; 2 Солунян 2:9; 1 Тимофія 1:20; 5:15; Об’явлення 2:9, 13, 24; 3:9; 12:9; 20:2,7

Але як відомо, Сатана являє собою радше образ аніж просто якесь конкретне ім’я чи поняття. Це образ зла, гріха і всього що йде всупереч Богові.

Образ цей втілився і матеріалізувався через символ змія, очевидно, тому, що в Едемі використав змія, щоб обманути Єву, і з цієї причини назва «змій» стала означати «підступний». У біблійній книзі Об’явлення Сатана також символічно зображений як дракон, що пожирає. Символічний образ Сатани у Святому Письмі згадуються тричі: у книзі Буття — змій-спокусник із забороненим плодом, у Новому Завіті — Князь світу цього, у Апокаліпсисі Іоанна Богослова — дракон, що буде скинутий з небес.

Не дивно що одним із ключових святих християнства є Святий Георгій-Змієборець, що завжди зображається верхи на коні у запеклій боротьбі зі змієподібним драконом.

Відомим старозавітним чудовиськом є Левіафан, описаний у Книзі Іова як справжній вогнедишний дракон, який згодом ототожнювався із Сатаною. В Апокаліпсисі дракон вже чітко асоціюється зі змієм Книги буття, старим ворогом людського роду. Про нього говориться, що він “великий дракон, давній змій, іменований дияволом і сатаною, що спокушає увесь всесвіт” (Об. 12:9). Цей самий дракон стає драконом церковним, Сатаною, втіленням всесвітнього зла.

Переможці драконів є тріумфаторами над силами зла і єресі. Дракон, закутий у ланцюг або потоптаний ногами, символізує перемогу бога сонця над темрявою, що у християнстві трансформувалося у версію про поразку Сатани. У такому значенні він опиняється під ногами Діви Марії, Архангела Михайла і виступає у якості атрибута Св. Маргарити, Св. Георгія Переможця, який вражає його списом.

У Новому Заповіті в Апокаліпсисі великий дракон — символ сатани — зображується червоним [5, 287].

“І відбулася на небі війна: Михайло і ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали (проти них), але не встояли, і не знайшлося вже для них місця на небі. І нізвержен був великий дракон, стародавній змій, званий дияволом і сатаною, спокушаючий весь всесвіт, нізвержен на землю, і ангели його нізвержени з ним. Отже веселитеся, небеса і що мешкають на них! Горе що живе на землі і на морі! Тому що до вас зійшов Діавол в сильній люті, знаючи, що небагато йому залишилося часу”. Так сказано в 12-й главі Апокаліпсису.

Дракон – символ зла. Це звір, якому Диявол дав свою силу: “І я бачив звірину, – говориться в Об’явленні Святого Івана Богослова, – що виходила з моря, яка мала десять рогів та сім голів, а на рогах її було десять вінців, а на її головах богозневажливі імена… Й змій дав її свою силу, й престола свого, й владу велику” [5, 288].

Як відомо дракон був образом абсолютного зла не лише в християнстві, а й навіть у давніх слов’янських віруваннях. Те саме бачимо й стародавніх переказах і казках майже усіх країн світу: містичний Дракон – втілення зла – загрожує людям і з ним вступає у нерівний бій добро.

“Спасителі”, сонячні герої усіх народів, зображуються як такі, що наступають на голову змії або дракона або простромлюють чудовисько своєю зброєю сили, символізуючи перемогу безсмертного духу над матерією: Крішна перемагає семиголового змія Калінага, Гор простромлює голову Апопа, скандинавський Тор розбиває череп змії своїм хрестоподібним молотом, а Аполлон проколює Піфона.