Тумани без тіні, сумні парасолі Кружляють у сірім дощі… Тебе на колінах просила у долі, Тебе малювала в душі. Безсило складаю натхнення й гітару У темнім холоднім куті.. І хочеться вбити те серце-нездару, Що вибрало ролі не ті… Забути, сховати, і скинути з даху Не можу я спогади всі… Нагадую я самовбивцю-невдаху, Що хоче встоять [...]
Переглядів: 496
-001-avatar.jpg){kind=avatar}
справляє дуже сильні враження
тут більше констатація фактів, а не сопливі розповіді
дуже гарно…
соплі
зворушливо і чудово. поздоровляю!
з повагою Михайло
Надзвичайно гарно… розібрало до самої душі…
Не ходіть розібраними до самої душі – простудитесь.
вірш
щирий такий…
Приємно, що Вам подобається! Дякую!