День сьомий. Передостанній день. Ми тліємо , торкаючись обвугленими губами до сонця. Лише воно нас розуміє, таке гаряче і далеке. Далеке як найпотаємніші наші бажання та страхи. Страхи, що здавалось би стоять і чекають своєї черги, черги до раю. До раю, в який для нас зачинені двері. Через все те що ми зробили… День [...]
Переглядів: 344
Скуштуй ще смаколиків:
гм. Цікаво. Але з кожним наступним дописом має спостерігатись прогрес, а не регрес. У вашому першому дописі була мініатюрка, а от вже у всіх наступних я її не бачу.
І ще одне. Вказуйте категорії. Бо якщо Ви не категоризували допис, то він автоматично потрапляє у “Неформат”.