В його очах я бачу інший світ І там промінчики ласкаво мені світять. Я усміхаюсь й кажу знов: «Привіт!», Він ж мовчки простягає мені квіти.. В його очах читаю монолог душі.. Він ніби поруч, але десь далеко І можем день простояти втиші Й сказати слово буде так нелегко.. Нелегко зворушити той спокій, Щоб не злякати [...]
- Сподобалось? Поділись із друзями:
Переглядів: 725
мммммм. Як романтично і мило. Нарешті на Спільноті почали з’являтись позитивні вірші про кохання.
Дуже сподобались і звороти і бачення.
Супер!
пи.си. До речі, Бджілка, з поверненням!
о..))) дякую..) я старалась… тут явно бракує позитивних віршиків… не вся любов така страшна й жорстока… і прекрасна буває..)))
p.s. айм бек..)))) знову з вами..
@ Бджілка:
От і я про те саме)) Тільки про нещасливу чогось пишуть більше…
Бджілка каже:
Ураааа!!!
@ Бджілка:
Так тримати!
Ура! ТИ повернулась! Та ще й із таким ефектним віршем!
ти диви, як мене тепло зустрічають…
приємно…
Та то вічно так… спочатку похвалять, а потім відшльопають!
а той мусить вколоти.. але то є… краще б похвалив..)))
Гм… ну ладно.. Хвалю!!!
а пооотім…
Я більше не боюсь йому відкритись,
З довірою поплакати в плече,
Обіймами його міцними вкритись
І в грудях біль уже не так пече..
ось ця частина мабуть найкраща…
просто настрій у мене такий
велике дякую авторці
Браво, Бджілка!
Справжня поезія душі! 