Калинове ворожіння

За байраком байрак

І ти вийдеш подивитися

На свої сади на свої

Плоди. Які ж вони? Хіба не спілі?

На край на море на калину

Між білого волосся мого

І ти обов’язково хоч колись

Знайдеш хоч гроно хоч ягідку

Проте без свідків лиш примітка

Не треба братися за гроно

Можливо ще не спіле чи вже червоне.

А переспілі грона гріх кусати куштувати чи любити

Лиш я не стану ворожити

На місце де в саду ми знову

Побачимо ту зірку як тоді

Що парила тілами та очима

Наш холод  літній в спеку зимну

Не треба і на щастя ворожити

Хіба ми не фальшиві ворожбити?

Хіба не думаєм що щастя при руках

Коли насправді вже лежить  в ногах

Не треба лиш його топтати

Бо ще в саду калину будемо збирати.