Навіщо ангели спускаються з небес? На грішну землю і в людській подобі Живуть, блукають серед нас І вчать наші серця любові? Одним з цих ангелів є ти. Можливо, вже про це не пам’ятаєш. Давно ти оселився на землі та крила просто так не приховаєш. Закохана… Та проклята є ця любов Землею, небом, трішки мною. Не [...]
Переглядів: 777
В 3 строфах подана вся історія…Але дуже нещаслива історія…Яка може стати щасливою при бажанні одного з мучеників…
Проклинати кохання не потрібно – воно саме собі дасть раду – воно має потенцію або до життя, або до самопроголошення своєї капітуляції. Воно або є – і тоді всім добре. Або його нема – і тоді також всім добре. Якщо змістити акценти в напрямку чогось істотнішого або просто іншого…
У всякому разі – вірш дуже гарний
І користуючись нагодою – вітаю автора з дебютом
Чи це не дебют?
Фомі сподобалось
… вірш… а мотивація вірша не є добра…
люблю вірші, які лекго читаються… і стиль, і римування, і зміст вражають!
@ michael так, це мій дебют на цьому сайті. дякую всім за такі хороші відгуки
Вірш просто супер.
І що мені найбільше сподобалось: хоч мотивація і є не дуже добра (тут всі про це говорять) і кохання нещасливе, але між рядками НЕ читається “всі мужики – козли”.
З дебютом))) І чекаємо ще віршів!!!
пи.си. Дивний, ну прикрути смайлика, щоб капелюх знімав, мені бракує для самовираження.
Та.. якшо я почну прикручувати смайлики до всього вашого самовираження, то тут така парнуха почнеться…
@ duvnuj:
По-моєму, хтось договоритись хоче… Не потрібно свої думки іншим приписувати
гарно… і лаконічно… такий маленький і такий глибокий водночас вірш…