“Чи варта боротись за свої права?” – саме таке питання я хотів би підняти в цій темі. Я завжди думав, що відповідь на нього очевидна. Але як показав час, є люди які дійсно вважають, що що би там не трапилось – треба терпіти. “Якщо тебе вдарили по лівій щоці – підстав праву”. Але мало хто [...]
Переглядів: 885
Скуштуй ще смаколиків:

хочу навести кілька слів з сайту ІнфопорН:
Шукаєте винних? Подивіться в дзеркало!
Якщо ви сидите в холодній квартирі, з кранів якої тече крижана вода, і думку гадаєте, хто ж в цьому винен – у мене є для вас абсолютно точна відповідь: ВИННІ В ЦЬОМУ ВИ САМІ! “ВИ” – це ті споживачі так званих “комунальних послуг по-українськи”, які… справно за них сплачували!
Так-так – саме через людей, які платили, не цікавлячись, за що саме вони платять та куди йде їхнє бабло – країна і сидить сьогодні без води та тепла.
Бо САМЕ ВОНИ розбестили до нестями постачальників та виконавців цих послуг, які настільки звикли, що гроші їм платять по дефолту, просто – за сам факт їхнього існування, що втратили у підсумку нюх будь-які стимули хоч щось робити.
Стаття у повному вигляді >>
Дуже правильно все написано. Я працюю в сфері послуг і там завжди було і буде золоте правило: “Клієнт завжди має рацію” (а також автомат і гранату
).
Я знаю як нам влітає за те, що хтось (чисто теоретично!) може залишитись незадоволеним. Я вже не кажу про ті випадки коли має місце якась скарга.
І саме тому я вважаю, що маю право вимагати сервісності від тих, хто зобов’язався її надавати. І права свої теж потрібно відстоювати, бо інакше вам вилізуть на голову.
повчальна стаття)
правда я не можу казати, що палка прихильниця сварок і протестів…люблю обстоювати своє право і все таке…але іноді така втомлена(чи знедужена, чи морально хвора, настрій дурний і все таке), що не хочеться чіпати гамно, щоб не смерділо, тому іноді мовчу)
ой, забула додати, коли побачила це голосування в кінці допису, подумала собі, звісно перший варіант, і була здивована побачити кількість голосів за другий варіант..думала буде на нулю…
ну бач.. є й такі про яких я писав… правда ніхто з них не виявив бажання відповісти чому саме так…
я голосував за перший варіант, але хотілось би почути й думки тих хто за другий…
я ж не мав на увазі йти на майдан з палатками чи комусь морду бити… але приниймні сказати “вибачте але мені на здачу замість 50 копійок не потрібно давати 5 цукорок, бо я їх не їм” думаю не буде надто обтяжливо…
хоча здогадайтесь хто на Спільноті точно би проголосував за другий варіант…
А я обожнюю роборки, то моя стихія
іноді навіть сама даю причини для бійок(сварок)
в мене, до речі, коли настрій. то я можу собі з “сервісу” постібатися…
мрію колись прийти в магазин (є один собі біля мене), дати гроші такою сумою, щоб решту видали цукерком…
а через годинку-дві, поки мене пам’ятають, купити щось – і дати цукерка (замість 20 коп.), повернутися іхай цілують мене в зад
а щодо допису – то дійсно багатьом людям того не треба, є свої проблеми, але суто з принципу за свої права боротися треба.
і деколи не 5-и копійках справа, а в тому, що люди не відповідальні і мають покупця за ніщо
Як на мене – клієнт завжди правий, а ще як він платить гроші, ну, то тут і сумнівів ніяких не повинно виникати.
Проте, я от читаю тут коменти, е люд повністю підтримує відстояння своїх прав, тіки от скільки із них насправді піде і “нахамить” нечемним продавцям, “накричить” відстюючи свої права. Ех… мабуть, небагато із вас, чи я помиляюсь?
natalka каже:
було діло. Я так робив. Давав 20 копійок продавцю цукерками… один раз нормально проканало тіки афігєвші очі були… в той раз я щойно купив і розплатився і просто хотів ще докупити…
іншого разу в кіоску та карга підняла крик… я був з другом і йому дали здачу 50 коп цукорками, хоч він і казав що не хоче їх. А я їй намагався втюхати її ж цукерки які навіть ще з прилавку ми не забрали – то вона ричала як старий віл. не взала. зато почула про себе кілька нових цікавих речей.
natalka каже:
от про що я й кажу… а люди не мають принципів.. вся як кілька в томаті… як шпроти в банці… ні прав ні свобод… але всі такі демократи прогресивні… а дають себе дурити за просто так…
bodyk каже:
ну… ні хамство, ні крик я не пропонував як засіб боротьби… думаю досить буде просто сказати що вони чинять невірно. Але треба ще переламати їхню наглість. Бо право має покупець. О бов’язок має продавець.
Відмовитись від цукорок чи несвідого товару – наше право. А їх обов’язок – продати якісне і надати відповідні послуги. І наше право – вимагати виконання їх обов’язків. Врешті-решт це ми їм гроші за то платимо!
Еммм… В мене все залежить від настрою… Якщо в мене супер-пупер настрій, то я люблю насміхатись, типу скаржусь, але з таким ніжним і милим тоном… Майже умаляю…Але якщо я встала не з тої ноги, то вважай, краще не попадайся мені під руки…та мозги…
І таке буває, що змовчу…нема сили говорити, чи лінь сваритись…)
Ну та ми говорим не про настрій чи рівень втоми… а про те чи треба мовчати як покірне телі, чи пробувати бодай слово в свій захист сказати…
чомусь оці товстенні прокурені нахабні горили-продавщиці які би втомлені не були, а завжди мають настрій нахамити, покричати, дати не той товар шо просиш і ще й волати шо ти їм голову морочиш…
Один раз коли купував в магазині узяв в руки то за що вже заплатив і розглядаю, а воно мені мало не криком заявляє “шо перевіряєте!я знаю шо я даю!”.. а я їй спокійно так: “моє право перевірити товар..”
Іншого разу чітко і ясно попросив і двічі ходила мніяти бо не то приносила… на третій раз все одно не то принесла… правда вирішив не казати нічо бо вона вже ітак кипіла… ніби і то мені підійшло…
різне буває!
Особливо люблю такі діалоги:
- Добрий день, дайте мені одне Чернігівське світле!
- Замовляйте!
- Одне чернігівське світле…
- Пиво?! Яке давати?!
- Чернігівське світле…
- Одне?..
-
а чому тоді тільки про тих продавців??? ну от на приклад… він добудував собі одну кімнату, мало того, що кожної ночі не дає спати, бо матюкає та бє свою жінку, та ще й не збив сосульки зі своєї хижі…я така зла, бо проходжу повз ці великі, страшні, колючі і вбивчі сосульки…і нема як обійти(…так я постукала йому в вікно… він – кусок падла, обматюкав мене від ніг до голови, каже, якщо мені вони заважають, то хай позбиваю… хрон старий… і я тільки нерви собі псую… краще було бути такою як всі і мовчати… виходить так… а ще скажу, я не лю такого і якщо нічого вдіяти не можу з несправедливість, то кляну(… якби в його дитину чи когось із родини таке талось, що впала з дахівки якась фігня, то він би прочищав…
ну так… от лише в цьому випадку він не на стільки винен, бо то не його “сосульки”, він не підписувався їх чистити і йому за це не платять грошей. Тут справа людяності.
Зате цим би мав зайнятись ЖЕК… або двірники. І думаю тупо збити кусок льоду з даху – справа 10 хв… а вилікувати пробиту голову – не один тиждень лікарняної палати… от вам проста арифметика…
нє… то якраз його робота… його хата… його справа…
поламалась…правда в сторону мого будинку, то що, якби от прогнулись в сторону тротуару, то нехай жек прийде і зробить мені хфіртку
?
у мене от хфіртка
хвіртка… дах… паркан… хлопа всьо потребує!
так-так, все якби правильно написано, єднаймося! борімося! поминаймося! відстоюймо (цікаво чи правильний зворот цього слова
)…
всі погоджуються, але чи всі завжди будуть це робити….ситуації бувають різні, і якраз і від настроїв теж це залежить
бо коли тобі ніц не хочеться в прямому змісті, то і плюнеш на якісь ущемлення твоїх прав, не маючи ніякого бажання сперечатись, щось доводити і вимагати
але по великому рахунку, все залежить від бажання-не бажання людей
всі знають як правильно, але кожен вибирає сам для себе як повестись в цій чи іншій ситуації
“Українець і в магазин іде з похиленою головою, і в транспорт сідає, і в ліжко навіть лягає… і постійні думки “а може я щось роблю не так”… постійна боязнь перед всім суспільством. Відчуття що всі навколо вищі – міліція, можновладці, начальники, продавці, водії маршрутки, касири, працівники ЖЕКу, поштарі… всі!”
От не правда. Вибачте якщо я ходжу з гордо піднятою головою, постійно роблю все правильно, а “міліція, можновладці, начальники, продавці, водії маршрутки, касири, працівники ЖЕКу, поштарі” (хоч від міліції не раз перепадало) у порівнянні зі мною плінтус, а не вищі за мене, то я не Українець? ні ну я розумію що по зовнішньому вигляду так і скажеш “чурка” через намішаність крові, але такого Українця як я треба ще пошукати
(який же я скромний)
“Ви всі в Європу прагнете? Не бачити вам Європи як власних вух поки ви не усвідомите це!”
“нахріна нам Європа? В рот вона довбись. Ну ми же Українці, і нам тут зашибись” – знову таки Кузьма рулить
і наостанок – нація, яка не бореться за свої права – не має права існувати. Звичайно якщо це нація а не купка сірого лайна
і насамкінець. нам нав’язували таке лайно як “толерантність” – ми цю срачку із задоволенням пили, п’ємо, і будемо пити, бо вівці завжди безмозкі і сліпі
ПИСИ – всі стаємо геями, лесбіянками, феміністками, спимо з неграми і прислужуємо арабам – це ж загальнолюдська цінність – толерантність і всепрощенність
kazim каже:
по-перше я не кажу що всі такі. Я просто метафорично зобразив образ українця з непривабливої його сторони.
по-друге – постійно все правильно робити неможливо.
по-третє – якщо ти всіх вважаєш за плінтус то гріш тобі ціна. без образ.
kazim каже:
Сталіна на них всіх нема
duvnuj каже:
по-друге – постійно все правильно робити неможливо.
якщо я роблю щось неправильно я це признаю.
duvnuj каже:
по-третє – якщо ти всіх вважаєш за плінтус то гріш тобі ціна. без образ.
не всіх – а саме те дайно у міліцейській чиновницький чи ще якій там формі яке вважає громадян за лайно. у статті саме ж за них говориться. а так то ставлюся до людини відповідно до її ставлення до мене
duvnuj каже:
Сталіна на них всіх нема
я би сказав Гітлера. Гітлер сповідував НС ідеологію, яка якраз із тією різнокольоровою та нетрадиційноорієнтаційною сволотою і бореться. комуністи ж, соціалісти і проча лівоідеологічна та центристська сволота підтримує толерантність. ліві ж називають себе антифа – тобто повна протилежність, фа, нс, простим націоналістам і патріотам, які, повторююся, проти тієї гомосятіни. Сталін був комуністом, лівим по ідеології, а отже АФА. прошу пробачення мене трохи прориває на таку полеміку оскільки я безпосередньо беру участь у цих всіх рухах
kazim каже:
Та все правильно!
Я недолюблюю тих всіх чиновників і ту всю хрєнь…
всіх хто сидить в свому кріслі і душить народ. Хто без хабаря підпис сраний не поставить…
А декого прямо таки на дух не переношу:
таких хлопчиків синеньких – A.C.A.B.
а від сьогоднішньої ночі ще й залізничників! Те саме лайно – тіки форма інша…
Я би провів масові розстріли…
Чувак тіки не переходь з полеміки на гумор… сталін був афа – смішно..
шо сталін шо гітлер – два чобота пара. але про це я думаю говорити треба в іншій темі.
В цій треба сказати, що кожен має боротись за своє право.
Тіки я так бачу шо то ппц яким треба бути шибко умним!
Вивчити всі закони і ще й возити з собою адвоката. То ппц.
duvnuj каже:
Я би провів масові розстріли…
я би також)) 80% під ніж і залишаться саме адекватні свідомі люди без шкідливих звичок, які здатні працювати не на свою боговибрану сраку а на державу з нормальною владою
duvnuj каже:
але ж по-суті був
duvnuj каже:
це дуже тонке питання
duvnuj каже:
таки да
duvnuj каже:
то є правда. і добре тим, хто має гарного адвоката.
kazim каже:
Ми з Вами якісь екстремісти…
До duvnuj:
та не то слово.
і ще пропозиція – в опитування внести третій пункт – борюсь за свої права.
kazim каже:
за задумом це входить в варіант номер один.
пропозицію непогана, але просто це вже не буде доречно, оскільки купа народу вже віддала голоси… на переправі коней не міняють…
жаль.. ну нічо.. виживемо))
ну звісно! просто якшо додати ще варіант можуть бути невірно пораховані відсотки… ну то таке… я думаю все одно – той хто бореться вже – голосував за номер 1 ))))
Я не мєсний, але хочу залишити свій коментар. Я думаю, шо боротися варто тоді, коли це справді може шось змінити. Тому що можна з однієї крайності перескочити в іншу. Я, наприклад, коли вчився на першому курсі, навідріз відмовився списувати..не визнавав списування як таке…і мав дуже хороший шанс втратити стипендію і залишитися ні з чим бо систему освіти 1 людина не змінить. але ідею не бути стадом підтримую ногами і руками!
п.с.парадокс, але не всі ті, хто вибрав 1, справді були відверті…чого не скажеш про тих, що вибрали 2.
Станіслав каже:
завжди прошу, у нас всі свої…
реальний шанс шось змінити, віра в те, що можна шось змінити, і спроба шось змінити – різні речі певним чином.. але без останнього не буде першого…
списувати – це ще не найгріше… я особисто не відмовлявся… в кожного свої методи…
Станіслав каже:
мушу погодитись…