автор мені невідомий…

Что такое «солнце»-я незнаю…
Я его не видел никогда,
Но его тепло я ощущаю через мамины зелёные глаза…
Никогда не видел в небе птицы,что стрелой взлетает в небеса,
Но хотел за нею устремиться,как хотелось маме иногда…
Никогда не видел я рыбёшек,что ,плескаясь, плавают в реке,
Но я знаю ,что они живые,как и я У МАМЫ В ЖИВОТЕ.

Почему мне больно стало? Иоткуда эта кровь на животе?
Лезвие ножа сверкнуло сталью у хирурга-палача в руке…
МАМОЧКА,РОДНАЯ,ЧТО ТВОРИТСЯ?
Почему не говоришь АБОРТУ –НЕТ!!!!!!!?
ПО-МО-ГИ-ТЕ!
Я хочу родиться!Я живой,не плод,Я-ЧЕЛОВЕК!

…Вот и всё,меня не стало…
В «белом» человек меня убил…
Что такое «солнце»-я не знаю.
МАМА! Я УЖЕ ТОГДА ТЕБЯ ЛЮБИЛ!

не знаю, чи можна виставляти вірші на російській мові, але він до теми…

трагічна стаття, добре шо сестрі не дав почитати, чи може дати навпаки…
щоденник сподобався, і документальний фільм теж бачив, жахіття. Більше нічого не скажеш.

дійсно.. сильно сказано…

madama каже:

Сьогодні натрапила на твердження Матері Терези…
…

дуже доцільно все вона написала, це дійсно твердження яке поєднує всі питання і відповіді в собі на тему аборту.

Сьогодні натрапила на твердження Матері Терези…
«Аборт є початком усякого зла, що існує в світі…Життя зачатої, але ще не народженої дитини є Божим даром – найбільшим даром, яким Він міг обдарувати родину. У сучасному світі є багато країн, де допускаються переривання вагітності, стерилізація, а також інші засоби, що ведуть до уникнення або знищення життя біля його витоків. Цей факт є дуже зрозумілим та очевидним знаком, що ці країни найбідніші з бідних, бо вони не мають відваги прийняти це одне життя, ще одну людину.
Життя ненародженої дитини, так як життя вбогих, котрих ми зустрічаємо на вулицях Калькутти, Рима та в інших частинах світу, життя дітей і дорослих – це завжди те саме життя. це життя людини. Це дар, що походить від Бога.
Я не дискутую про те, чи аборт повинен бути легалізований, чи ні. Я вважаю, що жодна людська рука не має права піднестися, щоб знищити життя. Кожне людське існування – це життя Бога в нас. Ми не маємо жодного права знищувати це життя – ані жодним засобом, ані жодним способом. Чоловік, жінка, дитина – в цьому немає жодної різниці. Мені здається, що крик ненароджених дітей, дітей, убитих перед їхнім приходом на світ, долинає також до нас. Це звинувачення, яке розноситься перед Божим троном»

Ну то ти пишеш так як воно мало б бути в ідеалі. Але наразі маємо те що маємо. І не варта літати в хмарах. Бо за нас говорить сувора статистика.

Кохання – це коли ти бачиш бажання подарувати тобі дитину в очах коханого,

і найвища любов для жінки – почути слова коханого: “Я хочу, щоб ти стала матір”ю НАШИХ дітей”!!!!!!!!!!!!!

duvnuj каже:

навіть після весілля коли вже все давно добре і пара – найщасливіша в світі – питання вагітності може поставити на всьому велику жирну крапку. і шо?

Думаю, найщасливіша пара на світі мала б дякувати Богу за такий величезний дарунок, як можливість отримати неймовірну крихітку, адже вагітність – це лише перший крок, а далі народження, виховання, забезпечення якогось місця у житті… требе ж і на ноги ставити дитя!
Найщасливіша пара на світі спершу подумає. а тоді зробить… невідворотний крок!

ой.. та чого тіки не буває! навіть після весілля коли вже все давно добре і пара – найщасливіша в світі – питання вагітності може поставити на всьому велику жирну крапку. і шо? тут теж не любов?
життя – дуже дивна річ. і якшо все ділити однозначно на “любов” і “нелюбов”.. то далеко не зайдеш..

duvnuj каже:

вся любов десь миттю розвіюється!

Якщо вона є, то ніде не розвіюється. А якщо це тільки слова для того, щоб добитись якоїсь цілі, то і розвіюватись нема чому.

ну це трохи якось смішно і глупо боятись, що авось щось не так піде і дитина виросте чи то невдячною своїм батькам, чи то з якимись серйозними проблемами по здоров”ї, чи то взагалі потворою моральною… то значить що? аби нам було менше проблем на голову то краще дітей і не мати взагалі?

Я мала на увазі усиновлення, а не наявність власних дітей.

є батько і мама – і приблизно з такими генами буде їх дитина.
якщо вони не алкоголіки чи наркомани – то проблем нема.
а при усиновленні – великий ризик того, що дитина може – таки піти “не в ту стєпь” (перепрошую!)

вся любов десь миттю розвіюється! ага.. як усе банально…

рідко буває, коли чоловік хоче дитину, а жінка ні…
частіше трапляється те, що описала loreleya…тоді вже вирішувати жінці…чи впадати в паніку, через ймовірність втрати коханого і позбутися плоду їхнього кохання, чи бути сильною і народжувати самій…