Не так вже й важко говорить Для вас оті три звичних слова Не так вже й сильно переймаюсь Чи впевнений що я готовий Не буду думати дарма щоб не боліла голова Щоб не хотілося напитись, втекти забути накуритись Все просто напросто пусте Хай як прикрасить лірик це Я знаю можна вам повірить Свій спокій можна [...]
Переглядів: 1,182
Йошкі-матрьошкі… шо то за довжелезний реп… нічо не ясно…
то писалось з Актором на пару?)))))
а йой. ну нічо собі поема. де ж то годен дочитатися????
а про що вірш? шось не можу збагнути…
Я так розумію, що описується стан закоханості. Але, як на мене, забагато зайвих слів. Хоча, можливо, я просто не належу до шанувальників репу…
а мені от інше не дуже зрозуміло, спочатку автор звертається якби до кількох людей, а потім до одної, щось трохи не в”яжеться
Дякую за конструктивну критику,
Як ви мабуть знаєте, людина пише так як вона пише, тобто не буває двох авторів які б однаково склали одні й ті ж самі слова у рядки. Кожен робить це відповідно до своєї індивідуальності…
Тож, вибачте, схоже в мене інакше не вийде…
sasha каже:
ну, так як автор зауважив, він “юний” у цьому ремеслі, а тому це нормально, зрештою, робити деякі помилки…але з часом твори буду все досконаліші, головне розуміти і старатись не допускати в наступних віршах неточності і огріхи
sasha каже:
вийде!
ніхто відразу не писав ідеально)
а ще виробиться свій стиль написання…але на все потрібно час, практика і старання, тому не варто нехтувати маленькими зауваженнями, так як зі сторони видніше
lyanalada каже:
Ну.. треба ж обрати серед них найдостойнішу, ну а потім уже і звертатись лише до неї
Дуже добре, коли є вибір 