Про одне щасливе кохання…
Автор: sophia
Переглядів: 812
Це трапилося зовсім випадково,
Могли б ми не зустрітися, авжеж.
Але міркую знову й знову,
Що долі виверти не мають меж.
♥♥♥
Кохання вихор захопив раптово,
Обох шалено нас він закрутив.
Це трапилося зовсім випадково,
Пручатися ніхто і не посмів.
♥♥♥
Нехай все несподівано ставалось,
Та несподіванки такі лиш в кайф.
В життя кохання стрімко увірвалось,
І за собою нам принесло рай.
♥♥♥
Признатись чесно, й досі я не вірю,
Таких «лав сторі» в світі не бува.
Та очі твої промовляють сміло:
«Кохання, люба, творить нам дива».
♥♥♥
Тож треба жити і радіти щастю,
І carpe кожен diem, хоч би як
Не переконували: «Не бува такого щастя»,
Ви вірте, що це щастя — долі знак.
Коментарів аж 5, Насвинити | Пінг (якесь дурне слово)
Таке кохання знайшти важко! Проте можливо…
А от зберегти його ще важче 
Важко знайти? Та ні, воно саме знаходить. То від нас не дуже-то й залежить. Інше питання, що дійсно трапляється на шляху не кожного…
А щоб зберегти — тут уже дійсно треба докласти максимум зусиль.
Як то кажуть: не знайшов друга? – шукай!, а знайшов – оберігай!
Дуже гарний вірш. Нарешті не про страждання, втрачене кохання, зраду і т. д.
Адже саме почуття кохання настільки прекрасне і повинне приносити хороші емоціі, які і передані в цьому вірші.
Браво!
Та от і мені здалося, що треба трохи розбавити наші “плачі ярославни” чимось оптимістичненьким
Відповісти “Про одне щасливе кохання…”