доброго ранку
шепоче ранок, місто спить
на небі ще зоря горить
і так приємно досипати
солодкий сон переглядати.
та все це зміниться в ту мить
коли будильник задзвенить
і ми, продерши свої очі
струснемо з себе чари ночі
це новий день прийшов з світанком
і теплим, сонячним серпанком
нас з ліжка хоче всіх підняти
і сни солодкії прогнати.
та сон не легко відступає
він міцно нас в руках тримає
не хоче зразу відпускати
щоби до ночі знов чекати.
та ми зібравши свої сили
свій сон в минуле відтіснили
встаємо з ліжка неохоче
бо сонце вже лице лоскоче.
і знов стандартна процедура
що нам диктує мас-культура
помиєм очі руки ніс
й на голові волосся ліс
прийдем до дзеркала і знову
почнемо з ним свою розмову
до рота візьмем щітку й пасту
щетину вибриєм пухнасту
у кухню понесуть нас ноги
не зіб’ються вони з дороги
бо шлунок їх туди веде
де їсти хтось уже дає
після сніданку на балкон
легеням димний марафон
до рота сигарету взяти
і чорну каву попивати
опісля цього йдемо в спальню
а може навіть у вітльню
щоби шкарпетки одягати
із купи пару підбирати
штани сорочку светр краватку
на себе вдягнем для початку
ще мешти й куртку одягнемо
під шию щільно защипнемо
в під’їзд по сходах ми зійдемо
надвірні двері розпахнемо
подивимось яка погода
зітхнемо “знову ця негода”
але робота не чекає
а та маршрутка знов втікає
її ми справно доганяє
відкрити двері вимагаєм
людей набилося туди
неначе хмара сарани
із силою ми ломанемось
на сходку браво піднімемос
закон маршрутки невблаганний:
зупиниться водій старанний
і бабця з тлумками в руках
за нами вміститься, отак.
а на роботі знов аврал
начальник злий нас покарав
ти ми не втратимо надії
що гарнії грядуть події
ось радо вже йдемо додому
і там знімемо свою втому
і шлунок їжею набємо
холодним пивом це зап’ємо
ось вже і ніч прийде чорнява
а там подушка кучерява
для сну чекає нас ще з ранку
щоб сни давати до світанку
із ліжка ковдру заберемо
туди поспішно застрибнемо
закриємо ми свої очі
заснем. спокійної всім ночі.
Коментарів аж 15, Насвинити | Пінг (якесь дурне слово)
і знову після маленьких доопрацювань виставляю на ваш щирий та невблаганний осуд мій віііршик))
напевно кожен в ньому знайде хоча би рядочок про себе.
чекаю ваших негативних відгуків.
з повагою,
я.
А помилки можна знаходити? Бо я знайшов опечатки )))
щоби шкарпетки одягати
із купи пару підбирати
ота частинка мені би більше пасувала тако:
щоби шкарпетки одягнути
із купи пару роздобути
Віршик жесть!!!
Все про життя! І показує всі наші рутинні звички… і наш морочливий день… і як це все циклічно рухається по колу… прикольно! Позитивчик
Файнючо. Таки справді впевнена, що якщо не у кожній строфі, то принаймні у більшості кожен себе впізнає)))
Хоча тема шкарпеток мені не дуже близька, але зате ранішня боротьба зі сном та біганина по хаті перед виходом на роботу — то знайоме аж занадто)))))
віршик кльовий — браво
Гммм, ну і тема пива розкрита
)))))))))))))))))))))))))))) це теж позитив
Я блін як не висплюсь – годину встаю і відключаю будильник кожних 10 хв
Кляті будильники взагалі ненавиджу. Від них можна неврастеніком стати. Спиш собі тихенько
, а тут раптом як не почне над вухом тарабанити телефон своїм вібродзвінком і криками “вставай!!!” 
Причому незалежно від того яку б ніжну чи тихеньку і делікатну мелодію ти не поставив на будильник, усе-одно за тиждень тебе починає пересмикувати від перших же її звуків.
duvnuj каже:
“Зайка мая, я твой зайчік”???)
чи “ваткі пулі лом” з пісні про Імпазу (в Біланівському виконанні) ??
До filolog:
Шо за психодел? Якісь шифровкі совєцкого розвєдчіка!
sophia каже:
ААААААААААА ЖЕСТЬ!!!!!!
Найбільше сподобалось про годинник!
годинник невблаганно грає
!!!
а хтось в думках вже проганяє
свою нещадну половинку
аби спочить іще хвилинку
Ой правда, правда!
а половинка невблаганно
накрившися до вух старанно
не хоче зранку підніматись
щоб на роботу вже збиратись
і ти зібравши сили в руки
йому скорочуєш ці муки
ти будиш ніжними словами…
ВСТАВАЙ!!!! бо ми уже ПРОСПАЛИ!!!
filolog каже:
АААААААхахахаа
А ти зриваєшся на ноги,
з чуттям провини і тривоги,
з шкарпеток пару не знайшовши,
береш хоча би ті, що довші!
Чимдуж у ванну чепуритись,
нема часу, щоб поживитись,
хапаєш все, що під руками,
перевертаєш – шмотки самі!!!
Де флешка? фільм? і де взуття?
Ой!!! Щоб маршрутка не втекла!!!
кричиш коханій на порозі:
“Дай цьом, бо я вже у дорозі”, -
із гримом двері розчахнув!
НАРЕШТІ!!! ні! ще щось забув,
спізнився точно вже… й щодуху
хуткіше вітру, рухом, рухом..!
З під”їзду вилетів орлом,
все… тиша… Він вже… за вікном,
І досипать іде кохана,
Щоб бути виспаною зрана!!!
Отак трапляється коли у людей різний графік
@ metamorphoza:
жестякове продовження
атвічяю… і знову ті шкарпетки! а я знаю чому їх неможливо знайти! Бо їх хтось поприбирав!!!!
Відповісти “доброго ранку”