Українська онлайн спільнота

Трошки зачепимо і поговоримо про Стародавню Індію, а точніше про давноьоіндійську філософію, а ще точніше про її ведичний період, а ще точніше про самі Веди. Точніше не поговоримо, а я попишу, а ви почитаєте. Ну на те надії мало, але хоч хтось хоч один абзац… Чому саме про це? На цей раз причина не криється в мому зацікавленні чи особливому дослідженні даної теми. Все набагато веселіше! Нещодавно 232 особи перейшли на Спільноту за ключовим словом “рігведа”. От я і вирішив аби не розчаровувати людей таки щось про це написати і розмістити тут. Комусь та й буде корисно!

***

Манускрипт Ріґведи

Мабуть дехто з вас чув про таке поняття як “Ведична традиція”. Ведичний період в історії давньоіндійської філософії (1500-600 роки до н. е.) – це один з періодів, що охоплює добу розселення індоарійських племен і поширення їх культури і відповідно період виникнення Вед, Брахманів і Упанішад.

Один з пам’ятників теоретичної думки Індії – Веди (веди буквально – знання) складені мудрецями приблизно в середині І тисячоліття до н. е. Веди належать до текстів одкровення (шруті). Кожна Веда має основну частину (Самхіту) та коментарі до неї – Брахмани, Араньяки й Упанішади. У ведах відображені і перші філософські елементи пізнання природи і місця людини в навколишньому світі і природі.

Очевидно, що чотири обличчя Брахми (якщо ви бачили його зображення) чотири Веди: східне — Рігведу (Rig Veda), південне — Яджурведу (Yajur Veda), західне — Самаведу (Sama Veda), північне — Атхарваведу (Atharva Veda).

Найдавніша з ведичної літератури «Рігведа» – веда гімнів – має найбільший філософський інтерес. Збірники «Самаведа» (веда мелодій), «Яджурведа» (веда жертвопринесень) і «Атхарваведа» (веда заклинань) містять в основному гімни Рігведи, розташовані у той чи інший спосіб, зручний для їх виконання під час жертвопринесень. У Рігведі, наприклад, є більше тисячі гімнів. Самаведа має 1549 гімнів, 75 з яких нові, а інші зустрічаються у Рігведі. Більшість гімнів Яд-журведи і Атхарваведи також запозичені в Рігведі.

Вікіпедія дає нам таке визначення “Рігведи”:

Ріґведа (санскр. ऋग्वेद, ṛgvedá, від слів ṛc — «гімн», «вірш» та veda — «знання») — стародавній збірник релігійних гімнів, написаних ведичним санскритом. Збірних є одним з чотирьох канонічних текстів індуїзму та індійської літератури загалом, відомих як Веди. Деякі з гімнів Ріґведи все ще читають при індуїстських молитвах та в інших випадках, що робить цей текст одним з тих, що безперервно використовувалися протягом найбільшого часу. Загалом Ріґведа є одним з найстаріших збережених творів, складених індоєвропейськими мовами. Лінгвістичний аналіз показує, що Ріґведа була складена в північно-східній частині Південної Азії між 1700 і 1100 роками до н. е., під час раннього ведичного періоду.

Важлива роль вед виявлялася, насамперед, у самому принципі класифікації філософських систем. Ті системи думки, які визнавали авторитет вед, названі астиками (ортодоксальні, брахманічні), а ті, які їх відкидали, огонастикою (неортодоксальні). До ортодоксальних належать системи: міманса, веданта, санкх’я, н’яя і вайшешика. До неортодоксальних – переважно чарвака-локаяти, буддизм і джайнізм. Серед ортодоксальних шкіл безпосередньо продовжують традиції вед системи міманса і веданта, що ґрунтуються безпосередньо на текстах вед. Причому міманса розвиває ритуальний аспект вед, а веданта – спекулятивний. Для систем санкх’я, йога, н’яя і вайшешика веди служать лише передумовою обґрунтування досвіду (досвіду свідомості) як власного ґрунту філософських систем. Незалежно від того, прийнята чи відкинута позиція вед тією чи іншою філософською системою, сама проблематика, що в них порушується, визначила загальні контури індійської філософії. Центром тяжіння виступають чотири головних питання, що є джерелом філософського натхнення вед: що таке круговорот буття (сансара)? Які причини сансари? Що розуміється під звільненням? Як досягти звільнення?

Інші цікаві відомості про Веди ви можете знайти у Вікіпедії.

Російськомовний текст Ріґведи можна завантажити тут.