Знаменита фраза Маленького принца пера Сент-Екзюпері. На жаль, її забули в сучасному суспільстві. Можливо, варто книжку перечитати?
До чого я все це? А ви озирніться довкола: скільки бездомних тварин. І далеко не всі вони народились на вулиці. Більшість – це ті, кого просто викинули, як сміття, непотріб, не потурбувавшись про те, що в них теж є душа, є почуття, переживання… Подивіться в ці очі…
Веда, ротвейлер, 5 років
Дуже часто, купуючи маленький клубочок, який так мило пищить, люди не задумуються над тим, що з часом цей клубочок виросте, перестане пищати, а почне гавкати/нявчати, в нього з’являться свої звички (які можуть кардинально не вписуватись у ваш графік життя), свій характер і вподобання.
І ось уже цей клубочок не просто м’яка плюшева іграшка, а особистість. Спочатку це викликає здивування, потім роздратування, а потім тваринка опиняється на вулиці. Без будь-яких засобів до існування і навіть без тих інстинктів, які допомагають вижити тим, які там народилися. І головне, не розуміючи за що з ними так вчинили.
Що чекає їх там, за порогом їхнього дому, тобто нашої квартири? Голод, пошук хоч чогось їстівного по смітниках, холод, байдужі люди, які проходять поруч, злі підлітки, які кидають камінням і б’ють просто так, заради розваги… І колись домашній і абсолютно мирний кіт чи пес стає агресивною тварюкою, ладною вчепитись в горло чи роздерти руки – тільки тому, що по-іншому він не може вижити. Палючий біль і образа на людей, які так вчинили, стирає з пам’яті все хороше, що було в минулому. І залишається тільки недовіра і страх. Потім таких “асоціальних і небезпечних” тварин виловлюють і вбивають. І знову люди, які тепер піклуються про безпеку свою і своїх дітей, не думаючи про те, що саме з їхньої вини ці тварини стали такими…
Є ще один варіант. “Для тих, кому пощастило”. Ці тварини потрапляють до львівського притулку “Милосердя”. Тут їх годують, лікують, доглядають і віддають в добрі руки. З надією на те, що більше історія не повториться. Але й самому притулку катастрофічно не вистачає коштів. Адже організація благодійна, і грошей з бюджету для неї не виділяють. Існують вони на пожертви. Причому не обов’язково це повинні бути гроші. Волонтери, які там працюють раді будь-якій допомозі. А винагорода для вас – очі собак. Вони все розуміють. І все знають. І дивляться на вас з надією. Надією на те, що таке життя закінчиться. З надією, що колись їх знову візьмуть у теплу оселю, де будуть люблячі господарі, які почухають за вухом і попросять дати лапу. Що колись замість тієї баланди, якою вони харчуються (бо на інше просто грошей не вистачає) їм дадуть кісточку. Що одного вечора вони заснуть не на промерзлій ковдрі, а на теплому килимку, охороняючи сон любого хазяїна. Адже їм так мало потрібно для щастя: просто щоб їх любили. І вони відплатять сторицею. Не словами, а відданістю, безкінечною любов’ю і вдячністю в очах. Котам трохи легше. Бо вони чекають своїх нових господарів не на вулиці (притулок для собак знаходиться у Брюховичах в лісі), а по квартирах волонтерів.
Філіп Прекрасний, 3 роки, шукає господаря
Це не реклама. У всякому разі не комерційна, швидше соціальна.
Для тих, хто має бажання допомогти не словом, а ділом, подаю сайт організації: http://miloserdia.livejournal.com/
І пам’ятайте: безпритульні тварини дуже потребують нашої опіки і любові. Та й зрештою, ми їмо котячий і собачий хліб, то яке маємо право відмовляти їм у праві на життя?
Сподобалось? Поділись з іншими...
Скуштуй ще смаколиків:
Аж проймає… цікаво чи знайдеться хоч один кому не все одно… помогти легко – але кому таке треба…
Так дійсно. Ситуація із безпритульними тваринами просто жахає. Наш притулок – ЄДИНИЙ на цілу Україну.
Я зі шкільних років пам’ятаю тітоньку, котра стояла в центрі то на проспекті Шевченка, то Свободи зі скринькою і збирала гроші на цей притулок. У мене завжди було дуже скептичне ставлення до подавання грошей, бо знаю, що усе жебрання – це бізнес і, що мої 10,15,20 копійок підуть не на хліб старенькій бабці, а якомусь вгодованому кабану на новий лєксус, але жодного разу не змогла пройти повз цю тітоньку, щоб не кинути в скриньку хоч якийсь дріб’язок (хоча насправді поняття не маю, чи дійсно ті гроші підуть за призначенням, але все ж виникає почуття радості, що, можливо, змогла долучитись до доброї справи), тому що якщо людина навіть у найгіршій ситуації може подбати про себе, звернутися до когось по допомогу, то тварина практично зовсім безпорадна і беззахисна і потребує турботи…
Дякую за допис, схвилював до глибини душі.
sophia каже:
Ну не зовсім. Точно знаю, що є ще один – в Донецьку. І сподіваюсь, що про ще якісь просто не знаю…
sophia каже:
Зараз скринька стоїть в магазині “Єврозоо” на Галицькій.
sophia каже:
Підуть. Волонтери чимало власних грошей вкладають в притулок. Тому, якщо надходять якісь пожертви, то їх з радістю тратять на користь чотирилапих улюбленців…
sophia каже:
Насправді з цією тітонькою не все однозначно нажаль… Про неї вже писали в ЖЖ милосердя -http://miloserdia.livejournal.com/2215.html
Львівське товариство захисту тварин на вулиці гроші не збирає, і якщо маєте бажання допомогти – краще киньте гроші у скриньку в зоомагазині (наприклад, Єврозоо на Галицькій), Ці скриньки опечатані, і гроші з них виймають люди які безпосередньо працюють у притулку.
Єдиний спосіб не мати сумнівів що гроші підуть за призначенням – кидати їх саме у ОПЕЧАТАНУ скриньку.
Ну… не дивно… в нас і священники фальшиві ходять по хатах… і бідні зовсім не бідні, і голодні зовсім не голодні… і ветерани не завжди ветерани… і інваліди теж не на хліб просять а бандитам до кишені…
тому краще взяти торби в руки – запхати туди якихось продуктів якшо є можливість, якщо ні – тоді зібрати по хаті теплі речі, чи будь-який одяг, які будете все одно викидати – і відвезти в притулок… воно ж там бідне на землі холодній лежить в -20 морозу…
а я от теж можна сказати дещо зробила благодійне для братів наших менших
, а просто почула пищання і підійшла глянути), 4 живих ще було, а одне вже мертве…і просто не змогла там їх і лишити…взяла додому і виходила, правда возні було з цим не передати просто, навіть з пар швидше втікала щоб погодувати 
якось знайшла на смітнику коробку з щойно народженими щенятами(я не рилась в смітнику, як можна з цього припустити
потім через 4 місяці їх всіх розібрали знайомі собі на село
не знаю чи ще б раз повторила такий подвиг
до речі, щодо знаменитої фрази, її також можна застосувати не лише до тварин….
Спільното! Не спи!
Оголошується акція “Допоможи братам нашим меншим”.
Ось список того, чого постійно потребує притулок “Милосердя”:
ошийники, ланцюги;
1) робочі руки – люди, які можуть зробити що-небудь в притулку;
2) крупи для цуценят та котів: вівсянка, рис, макарони;
3) будматеріали: цвяхи, щебінь, цемент, цегла, сітка для вольєрів (4-5 товщина, 2,20 висота);
4) сіно, солома на утеплення будок в зимовий період;
5) постійно потрібен так званий секонд-хенд: старі шуби, пальто, ковдри, підстилки, матраци… і т д;
6) миски, тази, всілякі ємності;
7) медикаменти: фронтлайн,гамавіт, фасприніл, анандин, унісан, мікродерм, максидин, чеми-спрей, спрей проти зуда, перекис водню, вата, шприці 2мл;
9) будь яка інформаційна підтримка.
Хто має бажання і можливість допомогти прохання зв’язатись зі мною або в цій темі або з допомогою аськи (номер в профілі).
Подумайте, адже два невипитих вами пива в барі – це можливість для якоїсь однієї собаки не ходити голодною 2-3 дні…
От мої сусіди зверху (вище поверхом над моєю квартирою) приручили спочатку дитину… ну народили… вопшем плаче спати не дає, але їм того було мало… приручили песика десь недавно, той невгамовно гавкає, ніби заїло)) Вдень якось тільки гавкає, а вночі ніби він там молотком бавиться чи шо… 3 ночі не сплю… чую “геп!” ніби гантелю 5кг кинули на підлогу зверху… чую вже дитина плаче, чую вже сусіди бігають так голосно, ніби в них один паркет і бігають мов пародіюють кота і мишу з “Том і Джері” … От вони відповідальні за кого приручили?)) Їх песик не дає нікому спати, могли вже його на ніч в корзинці-хатці закривати (купити)… або хоча б на підлозі килим постелили шоб не було чути його… В мене кішка є… їй 12! вже років… на неї жалітись сусіди не мали за шо))) Звісно собака голосніша по всьому, але ж сусідів теж поважати треба
Вопшем може не всьо в тему але…. отаке )))
То чому не скажеш їм про то?
Якщо встидаєшся в очі сказати – напиши записку:
“Шановні сусіди, велике люб’язне прохання якогсь дати раду зі своїм песиком, адже інші люди через його нічні пригоди не можуть споікйно спати. Будьмо взаємоввічливі. Сподіваюсь на порозуміння.”
і лиши їм в дверях. При бажання можна ще дописати що конкретно ти їм радиш зробити. Якщо не поможе напиши таку записку:
“Якщо сьогодні вночі буде ще якийсь шум з Вашої квартири, то завтра в 3 ночі я починаю робити ремонт!”
Ну гаразд… твої комунальні проблеми ми майже вирішили…
але тема зовсім про інше! Тема про те що ми можемо якось допомогти притулку для бездомних тварин!
А саме: loreleya каже:
Дуже шкода, що ніхто так і не відгукнувся.
Але пропозиція залишається дійсною без часових обмежень…