Минає ніч… у німоті, у тиші,
в безмовному чеканні дня,
моє кохання віда лиш Всевишній
до Тебе, доле і любов моя!
Минає ніч… я не змикаю очі,
надворі монотонний стук дощу,
думки до Тебе мчать щомочі,
а я, мов зв’язана… тремчу!
Минає ніч… обійм безликих
не хочу більше розрізняти,
моє життя з тобою злите,
Чому ж його нам відділяти?
Сподобалось? Поділись з іншими...
Переглядів: 682
Скуштуй ще смаколиків:
нуууу нічо так, ага
Вірш гарний.
Велике прохання до автора: перечитайте, будь-ласка, розділ “Допомога”.
ДУЖЕ ВАЖЛИВО:
Дякую за допомогу! От якби на кожному сайті були такі адміністратори!
Щось не спало на думку, що є й інший прихований зміст, – ну звісно для кожного свій, – в цьому безвинному слові!
Дякую за підтримку моїх маленьких ямбічних катренів з анафорою!
Актор каже:
Прийдеться написати щось веселе
файний вірш! дуже сподобався!
О дякую!!! Іноді тоак важливо чути підтримку!